Російська атака по Тернополю забрала життя подружжя Стрєлкових та їхнього онука
19 листопада 2025 року внаслідок російського ракетного обстрілу Тернополя загинули 65-річна Любов Стрєлкова, 64-річний чоловік Володимир Стрєлков та їхній 21-річний онук Андрій Вегера.
Любов Стрєлкова народилася у селі Печірна Лановецького району Тернопільської області. Навчалася у Чорткові за фахом ветеринарки, багато років працювала у службі охорони заводу «Оріон», згодом вийшла на пенсію. Рідні згадують її як людину, закохану в українську поезію.
«Мама дуже любила вірші, знала напам’ять твори українських поетів, постійно декламувала їх нам із сестрою, а згодом — онукові. Вчила його виразно читати для уроків української літератури», — розповіла донька Діана.
Любов Стрєлкова
Володимир Стрєлков народився у Рязанській області Росії. У молоді роки приїхав до Тернополя, де познайомився з Любов’ю, з якою створив сім’ю. Працював будівельником, сантехніком, а через стан здоров’я достроково вийшов на пенсію. До останнього часу працював двірником.
«Батько дуже любив риболовлю та збирання грибів. Мав багато вудочок, спеціальний одяг для зимової риболовлі, часто їздив із друзями на човні й привчав до цього онука», — пригадує Діана.
Володимир Стрєлков
Уранці 19 листопада в Тернополі пролунали вибухи. Володимир у той момент перебував на роботі — працював двірником у будинку на вулиці Стуса, 8. Саме в цю будівлю влучила російська ракета. Побачивши наслідки удару, чоловік кинувся додому, щоб забрати дружину в укриття — Любов була хворою і мала труднощі з пересуванням.
Коли подружжя спускалося сходами, перебуваючи на третьому поверсі, поблизу під’їзду стався повторний ракетний удар. Почалася пожежа, з якої чоловік і жінка вже не змогли вибратися. У цей же час біля під’їзду загинув їхній 21-річний онук Андрій, який був на вулиці з друзями.
Андрій Вегера
Андрій Вегера народився у Тернополі. Закінчив фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Навчався на третьому курсі цього ж університету на факультеті галузевого машинобудування.
«Андрій усе повторював, що коли йому виповниться 25-ть і війна триватиме, то піде служити. Я казала: «Ти в мене один, ти не можеш йти служити. Ти подумав про мене?». А він: «Про нашу Україну треба теж думати». Казав, що ніколи не зрозуміє хлопців, які ховаються. Все рвався в армію, хоч двоє його друзів загинули на війні», – сказала Діана.
За два роки Андрій планував одружитися. Любив мандрувати, ходити з наметом по Карпатах. Був безстрашним, сумлінним, цілеспрямованим. Прагнув допомагати людям і тваринам. Часто приносив додому бездомних собак і котів.
«Я, його тато, сестричка по татові, з якою вони були дуже близькі, тьотя, кохана дівчина – ми всі дуже за ним сумуємо. Того дня, коли загинув син, напевно, і я загинула разом із ним. Просто його поховали, а мене залишили жити, щоб я ходила на цвинтар і дивилася на там на фото своєї дитини», – сказала Діана.
В Андрія залишилися батьки та інші рідні.
Останки Любові та Володимира Стрєлкових рятувальники шукали тривалий час. Загибель подружжя змогли підтвердити лише за результатами ДНК-аналізу.
У Володимира та Любові Стрєлкових залишилися дві доньки.
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com.
Слідкуйте
за нашими новинами в Твіттер,
долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.