Різдво на мапі Тернопілля
- Опубліковано: Віктор Уніят
- —
- 24 Грудня, 2025 о 17:05
Сьогодні Свята вечеря, зійде Різдвяна зірка і обійме своїм сяйвом люд та проголосить, що народився Ісус Христос. Тільки вже не побачать її мешканці хутора ЗІРКА, що був у 1920–1940-х роках поблизу села Курдибанівка на Бучаччині. У березні 1946 р. там проживало кілька сімей. У 1949 р. мешканців виселили у східні області УРСР. У лютому 1952 р. залишилося 35 будинків, у яких вже ніхто не проживав. Нині на місці хутора – поле. Та й село Курдибанівка скоро можуть зняти з облікових даних, оскільки нині там проживає кілька осіб.
Ну а яка ж Свята вечеря без КУТІ? Тож вирушимо у с. МАКОВИСЬКО на Козівщину, де візьмемо маку на кутю, а потім – на Шумщину у с. КУТЯНКА, де візьмемо її, щоб вистачило відразу на два Святих вечора, або на Зборівщину у с. Розгадів на гору «КУТЯНСЬКА». Зрештою, хочете чогось вишуканішого, то помандруймо річкою Кутянка, яка впадає у Вілію, до однойменного села, що на Шумщині, і отримаємо Святвечір по-лемківськи – ВІЛІЯ (Вилія, Велія). ДІДУХ виготовимо на батьківщині духів предків у с. Духів Кременецького району із зібраного врожаю у с. Урожайне на Борщівщині.
Перегляньте також:
- Вітання Тернопільської обласної ради з Різдвом Христовим
- Додали будинок, у який влучила ракета: у Тернополі змонтували найбільшу шопку України
А як же Різдвяний вечір і ніч без ВЕРТЕПУ. Невже у Тернопільській області нема і не було жодного населеного пункту з такою гарною назвою? Що ж, спробуємо пошукати. В адміністративно-територіальному поділі Тернопільської області немає села чи хутора з такою назвою. Але, як кажуть, хто шукає, той неодмінно знайде. Так, був хутір Вертеп поблизу села Лошнів на Теребовлянщині (де у 1952 р. в одному будинку проживало 3 особи), були хутори Вертепи поблизу сіл Заболотівка (1952 р. – 1 будинок, 3 особи) і Свидова (1952 р. – 5 будинків, 24 особи), обидва нині Чортківського району. І почнемо колядувати, але так, як колись. Наприклад, у 1930 р. для підтримки українського шкільництва у Тернопільському воєводстві було наколядовано 16785 злотих. Отож, варто запастися грошима, які можна взяти на хуторах ГРИВАКИ, нині у складі с. Шпиколоси, або БАКСИ поблизу с. Крижі – обидва Кременецького району, й пожертвувати їх на ЗСУ.
Мандруємо далі. Звичайно, яка ж Різдвяна ніч без нечистої сили, пригадую Миколу Гоголя і його «Вечори на хуторі біля Диканьки». Так-так, є у нас цілий районний центр Чортків, а ще було село в Тернопільському районі ЧОРТОРИЯ, яке у 1964 році радянська влада перейменувала на Миролюбівку, було на Шумщині село ГОЛИБІСИ, яке знову ж перейменували на Мирове.
А яке ж Різдво без сальця і м’ясця. Варто згадати, що у нас були села СВИНЮХИ (нині Очеретне Кременецького району) і ПОРОСЯЧКА (нині належить до с. Нагоряни на Заліщанщині), хутір КОБИЛЬОХА поблизу с. Бодаки на Збаражчині. Схожі назви носять і річки краю: Свинорийка, Кнур, Свинюха. Тож сальця і м’ясця на свята вистачить.
Вранці у ДЗВЕНИГОРОДІ на Борщівщині і ЗВЕНИГОРОДІ Бучаччині весело задзвонять дзвони, які розженуть нечисту силу і сповістять: «Христос народився!».
…І розпочнеться Різдво. Є на Теребовлянщині мальовниче село з назвою РІЗДВЯНИ. За переказами, назва походить від того, що тут ще у 1241 році на Різдвяні свята відбулася велика битва між військами Теребовлянського князя і татаро-монголами, від чого пізніше село назвали Різдвянами. Правда, атеїстам дуже «різала» вуха ця назва і у 1964 році село перейменували на Світанок. У 1990 році люди повернули населеному пунктові історичну назву.
Звичайно, які Різдвяні свята без Пресвятої Діви Марії та ангелів. Є на Тернопільщині села АНГЕЛІВКА на Заліщанщині (було перейменоване на Весняне) і в Тернопільському районі (у 1985–1991 рр. називалося Пігарєве). Щоправда, знайти населений пункт, пов’язаний із Матір’ю Божою, було важче. Але був на Заліщанщині хутір БОГОРОДИЦЯ, який належав до с. Голігради. У 1952 р. тут було 5 дворів, в яких проживало 22 особи.
Нам лише залишається привітати всіх з Різдвом Христовим та побажати доброї, світлої Різдвяної казки!
Віктор Уніят
P.S.
…Засяє Різдвяна зірка, вона буде найяскравішою у хатах, квартирах, де батьки втратили своїх дітей, а діти – батьків… Ми також запалимо свічки та помолимося за усіх Героїв, які загинули за волю України, за усіх замордованих голодоморами, за всіх невинно убієнних українців…
Свічка горітиме, і ми разом з їхніми душами, які прийдуть на Святу вечерю, прохатимемо Господа про такий бажаний для України – всепереможний МИР…
На фото: у кафедральному Соборі Різдва Христового, м. Тернопіль, 2024 р.; вертеп у с. Дубівці, 2024 р.
Коментарі
