Про війну
- Опубліковано: Тарас Савчук
- —
- 16 Жовтня, 2014 о 08:54
солдат – він може схопити кулю
серцем тремтливим – і впасти в самотність саму
земля його – наче мама – притулить
бо скосив його снайпер-придурок
ангел запалить свічку – і провістить в сурму
батальйон якого уже не існує
який розстріляли впритул і в спину
ще шнурівки на берцях шнурує
ще похідним маршем в степу шурує
та нікуди уже не встигне
генерал – командувач неіснуючим фронтом
сука продажна – а не герой
варто йому погони уже відпороти
і падати на коліна і оббивати пороги
і лікувати душу а не геморой
ось війна – вона мати-і-мачуха
курва, звичайно – й двоюрідна тітка
смерть – без семантичного значення
коли збиратиме металеве начиння
бо вона – діряве серце солдата – і тільки
я – поет періодичної таблиці руїни
розбитого війська і втраченої землі
продірявленої як серце солдата – країни
яка схожа на невловиму пір’їну
яка колихається на стеблі
14 жовтня 2014
13:24, 2 Лютого, 2026
11:26, 11 Січня, 2026
18:57, 8 Січня, 2026