Палац Вишневецьких у Чайчинцях, що на Тернопільщині, був збудований у середині XVIII століття у мальовничій місцевості з ярами та схилами. Згідно з легендою, його звів князь Міхал Сервацій Вишневецький як подарунок для своєї молодої дружини Теклі Ружі з роду Радзивіллів.
Проте дослідження свідчать, що будівля з’явилася вже після смерті князя — ймовірно, в останні роки життя Теклі, яка овдовіла у 1747 році.
Архітектура палацу має багато спільного з палацом князя Павла Сангушка в Заславі, зведеним у 1746–1757 роках за проєктом італійського архітектора Паоло Фонтани.
Палац мав монументальний вигляд: центральна частина будівлі була найвищою і прикрашена великим ордером, а кутові елементи не виступали вперед, як у польській архітектурній традиції, а були врізані в корпус споруди. Така композиція надавала палацу елегантності й гармонії.
Інтер’єри були організовані симетрично. По осі розміщувалися вестибюль та бальна зала. Ліве крило використовувалося як житлово-адміністративне: там були спальня, кабінет і канцелярія. Праве крило було гостьовим: з їдальнею, салоном, більярдною та каплицею в наріжному павільйоні.

Палац у Чайчинцях служив місцем для відпочинку аристократії поблизу основної резиденції у Вишнівці.
На жаль, палац був знищений під час Першої світової війни. Його вигляд відомий лише завдяки двом акварелям художника Наполеона Орди, створеним у 1870-х роках.