Премʼєра в Тернополі: Слобожанські коляди в галицькій постановці

Якось уже повелося в українських театрах, а то чи навіть не піднесли в ранг традиції, показувати глядачу різдвяної пори «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Не Гоголем єдиним – вирішили у Тернопільському академічному драматичному театрі ім. Тараса Шевченка й запрошують 26 грудня на премʼєру «Різдвяних вечорниць» за мотивами добре знаної усім пʼєси Григорія Квітки-Основʼяненка «Сватання на Гончарівці». Це дійство не лише вперше, принаймні на тернопільській сцені, занурило дійових осіб цього класичного драматичного твору в чарівний світ Різдва, коляд, а й стало режисерською пробою директора-художнього керівника театру заслуженого артиста України Бориса Репки.

Ні, ця вистава не буде оперою, як визначав сам автор, а музичною комедією. Зрештою, багато чого із класичного «Сватання на Гончарівці» не буде, хіба дійові особи з деякими своїми звичками, справами. Ба більше – побачимо у дійстві такого персонажа, як Скорик, але він уже не буде хитрим і шахраюватим солдатом, а справжнім, вільним, українського духу козаком, який і про нашу історію розповість, і гідним оборонцем рідної землі постане. З його уст, зокрема, зрине й така репліка: «Я –  вільний козак, не змирився з долею-неволею, обходив Францію, Німеччину, Туреччину, інші землі й скажу вам, що у нас в Україні – найкраще, наші пісні найспівочіші, танці найзапальніші й наша мова найпрекрасніша. Так, нам не дають зараз вільно, мирно жити, але настане-таки той час, що ми переможемо москаля й заживемо вільно, щасливо й гідно. І цей час не забариться». Саме образ козака Скорика, як зізнався режисер-постановник Борис Репка, й спонукав його взятися до творення вистави як сценічно, так, зрештою, і як автором сценарію. Зіграють же роль цього козака в новому театральному дійстві  заслужені артисти України Олександр Папуша та Андрій Малінович.

Узагалі ж задум поставити такі «Різдвяні вечорниці» в пана Бориса виник рівно рік тому. «Сватання на Гончарівці» в репертуарі Тернопільського драмтеатру було свого часу в режисерському потрактуванні народного артиста України Олега Мосійчука. Але нинішня премʼєрна робота вирізняється доконечно, вона не стільки про соціальне, скільки про святкове, відпочивальне й заграє всіма барвами, народними звичаями та обрядами різдвяно-новорічного циклу. Прикметно, що режисер Борис Репка вирішив у цій виставі галицького глядача ознайомити з колядами, щедрівками, різдвяними піснями іншого українського історико-географічного та етнокультурного краю – Слобожанщини. Їх прозвучать майже з десяток. Пан Борис добирав, вишукував сам ці пісенні перлини. Мовить, що дуже прагнув, аби ці малоспівані колядки зазвучали у новій виставі.

Знаючи, що сани треба готувати влітку, Борис Репка й почав роботу над «Різдвяними вечорницями» у спекотні дні. Тоді попросив головного диригента театру – заслуженого артиста України Василя Драгомирецького попрацювати над оркеструванням музичного доробку постановки. Тим часом заслужена працівниця культури України Зіновія Бирда взялася за творення танцювальних номерів, а сценографією та костюмами перейнявся заслужений художник України Григорій Лоїк. У премʼєрній виставі зайняті два акторські склади.

Для молодого актора Василя Діденка роль Олексія у новому дійстві – своєрідний бальзам на душу. І не лише тому, що його персонаж до нестями закоханий у прекрасну дівчину Уляну (її образ втілюють акторки Марʼяна Гураль і Наталія Черненко), яку батьки хочуть видати заміж за нелюба, тож доводиться боротися за щире кохання. А ще й тому, що Василь з початком великої війни приїхав до Тернополя саме з головного слобожанського міста – Харкова. Ще місяць тому актор викликав у тернопільського глядача велике захоплення роллю у психоделічній моновиставі «Хвиля» за новелою Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Тепер ось перемістився на іншу сценічну орбіту – комедійну, на якій дуже хотів бути. Адже там звучать коляди, щедрівки його рідного краю. Каже, що деякі з них знав, а деякі відкрив для себе завдяки «Різдвяним вечорницям». Сам же образ Олексія, за Василевим твердженням, «трохи незвичний, де треба й колядувати, й бути правдивим, кохати».

Стецько, роль якого гратимуть заслужений артист України Сергій Бачик та актор Віталій Рештованюк, теж колядуватиме, співатиме і разом з усіма, і навіть сам про те, що «на курячці пірʼячко рябоє». Колись цей образ Сергій Бачик творив у класичній постановці. Зараз персонаж Стецько знову ввійшов  у його акторську працю, але вже у цілковито іншому трактуванні, нехай й у комедійному.

Заслужений артист України Віталій Луговий теж у новій виставі зустрівся з тим же героєм – Прокопом Шкуратом, батьком Уляни. До слова, в колишній постановці «Сватання на Гончарівці» для пана Віталія це була перша роль батька, яку він зіграв на сцені театру. Розповідає, що тоді втілював образ волоцюги, пияка Шкурата, якому не було жодної справи ні до доньки, ні до дружини, яка занапастила свою головоньку з ним, адже йому б радше головне зібратися на «вільну». У премʼєрній постановці її творці ставлять наголос на піднесений святковий різдвяний настрій. І Прокіп уже, навпаки, більше люблячий батько, проявляє певну старанність, скажімо, хоче піти на базар, аби купити родзинок, меду, маку, горіхів на кутю, але дружина його все-таки не пускає, бо знає, що він може не втриматися та зайти-таки до корчми. Та й, зрештою, навіщо йому кудись шкандибати, Одарка ж у нього – гарна господиня, вже все придбала й для святкового столу, й для різдвяного сватання.

Принагідно зауважити, що в ролі Прокопової дружини Одарки виступатимуть заслужені артистки України Оксана Сачко та Оксана Малінович. Зокрема, Оксана Сачко мовить, що нова її роль, безперечно, цікава, неповторна, неодмінно знайде своє місце як в її, так і в душі глядачів. А відтак доходить висновку й про саму виставу: «Вона барвиста, колоритна, гарна, весела, сподіваюся, глядачам підніме настрій». Тим  часом режисер-постановник «Різдвяних вечорниць» Борис Репка зізнається, що «дорожитиме» цією сценічною роботою. Аншлаги ж уже залежать від глядачів. Що вони будуть, то напевне, адже в час великого смутку й війни, все-таки серце просить просвітку, якогось позитиву, світла  різдвяної зірки, дотичності до давніх звичаїв святкування Різдва Христового й Нового року, можливості заколядувати та защедрувати. І «Різдвяні вечорниці», гадаю, стануть у цьому в добрій нагоді та потребі.

Микола Шот
Світлини автора