В неділю, 11 січня президент Порошенко візьме участь у так званому «Марші єдності», котрий проходитиме у Парижі. Захід буде присвячений пам’яті співробітників видання «Шарлі Ебдо», котрі загинули від вчиненого ісламістами теракту.
Перегляньте також:
- На Донеччині загинув тернополянин Микола Головенко
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
Не маючи симпатій до ісламізму – цієї видозміни глобалістської ідеології, – порядна людина не може перейматися і «жертвами» із «Шарлі Ебдо». Цей гурток неокомуністів уже давно заслужив на покарання своїм постійним знущанням з релігійних почуттів як мусульман, так і християн. Шкода лишень, що цих недолюдків покарали не корінні французи-християни, а зайди-ісламісти.
Нинішні часи є епохою тотальної світоглядної дезорієнтації. Тож не дивно, що у Європі нині триває психоз, в центрі якого – співчуття до французьких ліваків й істеричне патякання про «свободу слова» та «життя людини як найвищу цінність». Для адекватної людини є речі, важливіші і за життя, і за проповідувану ліберастами вседозволеність – власна і національна гідність, почуття справедливості, правда і, неодмінно, релігійні святощі. Саме благородне бажання служити тому, що є вищим за людське життя, сьогодні змушує тисячі українців воювати на сході. Європейські еліти нав’язали власним суспільствам зовсім інші цінності…
За великим рахунком, участь Порошенка у «Марші єдності» не дивує. Він – олігарх і типовий представник сучасного лібералістичного політикуму, що займає безпринципну позицію у сфері зовнішніх відносин (не варто забувати про неодноразові проросійські заяви французького президента-соціаліста Олланда, зокрема його заклик зняти із Росії санкції). Проте деякі обставини роблять його поїздку особливо цинічною.
У Вінниці продовжує перебувати за ґратами місцевий правий активіст Юрій Павленко («Хорт»). Йому інкримінують наругу над «державною символікою», причому «державною символікою» на думку представників МВС є портрет президента-олігарха. Таким чином, Порошенко їде до Франції, аби вшанувати «борців за свободу слова» (тих, самих, котрі ображали почуття мільйонів віруючих), а в це же час молодий патріот, активний учасник Майдану сидить у в’язниці за наругу над портретом нашого найдемократичнішого однотурового «гаранта».
Що ж, важко уявити лібералізм без тактики подвійних стандартів…
