76-річний Михайло Кузів зі Скородинців, що на Тернопільщині, вирощує кавуни. Займається цим понад 10 років. Щороку за сезон збирає до двох тонн кавунів. Каже, найбільша ягода, яку йому вдалося виростити, мала вагу 12 з половиною кілограмів.
За словами Михайла Кузіва, раніше він був сільським головою, а зараз працює на землі. На власному господарстві вирощує кавуни. Засіяв ними 10 сотих городу.
Перегляньте також:
- До столиці відправлять 300 т херсонських кавунів
- Тернополян закликають не купувати овочі та фрукти на стихійних ринках
“Бажано, щоб був після озимої пшениці грунт, тому що після озимої пшениці там менше шкідників. Ну і на одному місці кавуни не повинні бути більше, як два рази. Бажано сівозміну робити через три роки. Якщо їх два-три роки тримати на одному місці, то вже багато тих шкідників і вони не дають такого плоду, як треба. Треба щоб міжряддя було не менше метра і кавун від кавуна теж на метр, ніби в шахматному порядку”.
Чоловік каже, кавуни потребують догляду.
“Кавуни треба пильнувати, треба їх грасувати, треба сапати. Я кавуни, наприклад, сапаю по 3-4 рази. Минуло 2-3 неділі і вони знов забур’янилися, я знов їх сапаю”.
Щоб рослина добре плодоносила, важливо також заздалегідь заготувати підживу, Михайло каже, використовує тільки натуральні добрива. Їх заготовляє власноруч.
“Підживу я переважно заготовляю ще 2-3 роки перед тим, як маю її вносити. Я беру звичайний гній коров’ячий. Вивожу туди, де через 2-3 роки мають бути кавуни. Я його там висипаю. З нього робиться такий перегній, що він вже сипучий. Тоді де я маю садити кавун, сантиметрів 20-30 перед тим, даю добру жменю того перегною. І коли дощ, воно собі помаленьку просочується і підпливає під кавуни. Хімії я взагалі ніякої не використовую”.
Також кавуни треба постійно підливати.
“Кавуни потребують дуже багато вологи. Корінь має десь метр углиб і шість квадратних метрів забирає території. Підливаю просто шлангом, а потім, рівці саджені на метр, я попри один край і попри той таким плужком зроблю рівець і такий заплив до кожного кавунчика. Кидаю з бочки шланг, вода по тому рівчаку тече і запливає до кавунів. Кавуни треба якомога більше підливати, їм забагато не буде”.
За словами чоловіка і сходять, і цвітуть кавуни по-різному.
“Сходять вони по-різному, по-різному починають цвісти, по-різному запилюються. Цей процес тягнеться десь до половини серпня. От бачите, пустоцвіт. З нього не буде нічого. А от кавунчик один і є другий на тім пагоні. На пагоні має бути не більше, як два кавуни. Якщо більше, я їх зриваю. Більше, ніж два на одному пагоні нема, якщо їх буде 3-4 на одному пагоні, значить вони будуть малі”.
При правильному догляді і сприятливих погодних умовах кавуни ростуть дуже швидко, каже Михайло Кузів.
“Просто на очах ростуть. Ти виходиш нині, дивишся, такий, завтра вийшов, дивишся, вже більший. За два дні вийшов, ще більший. Найбільший кавун я мав 12 з половиною кілограмів. А так то в мене є переважно 6-7 кілограмів”.
За сезон збирає до двох тонн ягоди, розповів чоловік.
“Я пробував і розсадою, і насінням. І от дійшов до висновку, що воно приблизно виходило на одне. Кавун хоче не менше 15 градусів тепла, щоб було в землі. А так, якщо є менше, він слабо розвивається. Я вибираю насіння переважно, коли вже кавуни дозріли. Їмо кавуни і от котрі солодкі, найсолодші, то я з них стараюся вибирати зернятка на насіння. Отакий в мене принцип вибору”.
У себе на городі Михайло вирощує кавуни трьох видів: смугасті, зелені та білі.
“Вони всі червоні в середині і смак між ними не різниться. Ті зелені просто скоріше достигають, а білі, я їх став менше вирощувати, бо то є пізні кавуни. На них дуже груба шкіра і вони великі не ростуть”.
Михайло Кузів розповів, як правильно обрати стиглий кавун.
“Ліпше дивитися по хвостиках. Якщо хвостики вже сухі, значить кавун вже достиг. Чуєте при розрізуванні, як він тріскає. Бачите, він вже повністю дозрів кавун, готовий до вживання”.
Жнива на Тернопільщині: аграрії намолотили перший мільйон тонн зерна
