Попередній контрольний матч зі збірною Німеччини, в якому нашим футболістам вдалося зберегти свої ворота “сухими” (значною мірою завдяки голкіперу Трубіну), створив, можливо, необгрунтовану ілюзію міцності оборонних редутів команди. Вчорашня гра з поляками розбила її вщент – і занадто швидко, якщо враховувати приблизну рівність суперників за класом. Уже на 30-й хвилині наші “горіли” – 0:3. І якщо керуватися давньою думкою, що кожна помилка має своє прізвище, то доречно зазначити, що цього разу ворота збірної України захищав Бущан, а у стартовому складі вийшли захисники Таловєров, Бондар і Тимчик – зовсім не часті гості у “основі” команди.
Можливо, через неузгодженість між ними, можливо – через деяку нервозність, але з самого початку матчу наші заходилися, крім футболу, грати в свій улюблений побічний вид спорту – наступання на одні й ті ж граблі. Конкретно це виявилося у розконцентрованості та відсутності взаємодії під час виконання поляками стандартних положень. Два поданих господарями кутових – два м’ячі у воротах Бущана від Валукєвича і натуралізованого українця Романчука. Плюс, посередині між ними, ще один гол після хитруватого, але далеко не “вбивчого” удару капітана поляків Зелінского з-за меж штрафного майданчика, “заслугу” в якому цілком може приписати собі Бущан. Відчуття глибокого нокдауну дещо полегшив на 40-й хв. Довбик, який вдало скористався пасом Малиновського і вразив нижній кут воріт суперників. Проведені у другому таймі С.Ребровим заміни, зокрема, вихід Циганкова, Мудрика, Шапаренка, Ваната результат не змінили, хоча українська збірна значну частину часу начебто й володіла ігровою ініціативою. “Були хороші моменти, ми намагалися відігратися. Це дуже важлива інформація для нас перед Євро”, – так оцінив матч С.Ребров. Загалом, надміру драматизувати підсумок гри не варто – контрольні матчі на те і є, щоб внести корективи, усунути вади. Он збірна Англії програла (на своєму полі!) Ісландії (0:1), але через це не перестала вважатися одним з фаворитів Євро-2024. Тільки от оті самі вади (включно зі згаданими проблемами при стандартних положеннях біля власних воріт) у грі нашої команди спостерігаються з неприємною регулярністю і є, можна сказати, спадковими.
Перегляньте також:
- Ліга націй: ми вже спустилися в самі низини, аж тут попались нам грузини
- Олександр Шовковський: “Наш футбол, як і вся країна, нині виживає”
Навряд чи наступний спаринг з Молдовою покаже, чи вдасться тренерському штабу провести своєрідну “генетичну корекцію” – це стане зрозумілим уже в ході першого матчу з Румунією на Євро-2024. Менш зрозумілими для вболівальників можуть бути деякі кадрові рішення тренерського штабу. Зокрема, чому в остаточній заявці знайшлося місце для гравця ротації аж самого “Полісся” Михайличенка, але не знайшлося для динамівця Вівчаренка, який доволі вдало провів сезон; чому в ній присутній Сидорчук з безнадійного аутсайдера бельгійського чемпіонату “Вестерло”, але відсутній Гуцуляк з “Дніпра-1” – гравець, який відзначається оригінальними креативними діями на полі. Чому, зрештою, відсутній у заявці досвідчений Буяльський, визнаний найкращим гравцем першості УПЛ? І чим зовсім “ніякий” нині в збірній форвард “Динамо” Ванат кращий за “гірника” Сікана? Це все запитання, на які головному тренеру команди доведеться давати відповіді – якщо, звичайно, турнір для нашої збірної завершиться не так, як ми сподіваємося.
Ігор Дуда
