Кожні вибори в Україні супроводжуються продажністю. У прямому розумінні цього слова. Одні виборці продають свої голоси за продуктові набори, інші – за гроші.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Мотиваційні фрази що рятують військових на полі бою
Згодом починаються нарікання: до влади прийшли не ті… Через торгівлю голосами та совістю вибори перетворюються на стихійне лихо, яке громади і суспільство загалом змушені терпіти роками.
«Нерівний шлюб» народить «ширку»
Майже половина виборців в Україні готова проголосувати за гроші. Про це під час прес-конференції заявив голова експертної ради соціологічної компанії «SocioStream» Олександр Медведєв. За його словами, відповідне дослідження компанія провела на початку червня. «49 відсотків виборців готові продавати свій голос… взяти винагороду», – зазначив соціолог.
Наче не було Майдану і Небесної сотні. Наче немає війни… Хтось іде добровольцем захищати Батьківщину, а хтось за сотню-другу готовий її продати. Сумно…
Місцеві вибори, прогнозують експерти, можуть вплинути на велику політику. Йдеться про можливе переформатування правлячої коаліції. Політолог Володимир Цибулько, приміром, таку ймовірність пов’язує із значним падінням рейтингів «Народного фронту» й небажанням Петра Порошенка вводити у дію закон про невизнання Януковича президентом. «Можливо, це елементи негласних домовленостей з Путіним, які гарантують замирення на Сході. Втім, сценарій повернення у владу колишніх регіоналів може взагалі поставити хрест на «Блоці Петра Порошенка-Солідарність», – пише він у своєму блозі.
Якщо «БПП» справді візьме «шлюб» з «Опозиційним блоком», то суспільство отримає чергову «ширку». Чи варто очільникам держави брати у спільники тих, на чиїй совісті кров майданівців, розграбована економіка і бійня на Сході? Люди не зрозуміють. Не пробачать. І може статися, що після цього «нерівного шлюбу» дехто змушений буде доводити свою легітимність…
Інтриги на крові
Із передової продовжують надходити тривожні повідомлення: бойовики активізувалися, почали інтенсивніше обстрілювати українські позиції. З Росії на Донбас прибувають вагони з боєприсами. А з фронту везуть в українські міста і села убитих та поранених. Тим часом, у владних верхах – своя війна.
Проблема всіх українських президентів – бажання сконцентрувати у своїх руках якомога більше влади. Петро Порошенко винятком не став. Діє за принципом: у владі повинні бути «свої». Кулуарність, непублічність політичних планів, інтриги – звичне явище.
Через «свого» спікера Володимира Гройсмана президент має величезний вплив на парламент. Якщо потрібно «протягнути» той чи інший закон, когось призначити чи звільнити – жодних проблем. Як у випадку з екс-керівником СБУ Валентином Наливайченком. І не обов’язково пояснювати суспільству, ба, навіть, депутатам, чим конкретно провинився колишній керівник Служби безпеки.
А, судячи з повідомлень про масштаби контрабанди у зоні АТО, війна декому приносить мільйонні дивіденди. Невже президент і прем’єр не знають про це? Не можуть зупинити бізнес на крові?
Зате є тепер на кого списувати злочини – на вояків, які побували у «східному пеклі». А скільки різних звинувачень звучить на адресу добровольців?! Замість того, щоб подякувати людям, патріотам, які захищають Україну від агресора, до них влада ставиться, наче до бандитів з великої дороги.
І, взагалі, коли закінчиться війна? Чи має якісь прогнози головнокомандуючий? Влада знову акцентує на важливості мінських зустрічей. Терористам мінські перемовини – наче мертвому припарка. А Росія не виконала жодного пункту угод. Доки триватиме це одностороннє вбивче перемир’я?
Коли закінчиться Євро-2012?
Українська влада просить фінансової допомоги у всього світу, вмовляє міжнародних кредиторів про відстрочення виплати боргів, вимагає від Заходу продовжити й посилити санкції проти Росії. А тим часом у вітчизняній економіці спостерігаються справжні дива.
Наприклад, у держбюджеті цьогоріч передбачено майже півмільйона гривень на організацію чемпіонату з футболу Євро-2012, який відбувся три роки тому.
Згідно з документом, отриманим журналістами програми «Схеми» від Мінфіну, 496,7 тисячі гривень передбачено на утримання Нацагентства з питань підготовки та проведення фіналу Євро-2012, яке ліквідували ще у січні 2014 року. Із цих грошей 225,5 тисячі передбачається на зарплати працівникам агентства, 81,9 тисячі – нарахування на оплату праці, 15,3 тисячі – оплата компослуг та енергоносіїв, 174 тисячі – інші поточні видатки. Агентство уже встигло витратитио 130 тисяч гривень.
Варто зазначити, після ліквідації Нацагентства з організації Євро-2012 на його базі створили агентство з підготовки проведення Євробаскету-2015 та здобуття права на проведення у 2022 році зимових Олімпійських і Паралімпійських ігор. Однак у червні 2014-го Євробаскет перенесли з України. Також наша держава не продовжуватиме боротьбу за Ігри-2022. То ж чим наразі займається агентство на півмільйона – невідомо. Як і те, чому Україна досі фінансує підготовку до спортивних змагань трирічної давності. Недаремно західні політики й дипломати відверто заявляють, що корупція у вищих ешелонах української влади небезпечніша, ніж російські танки.
Тим часом, міжнародні фінансові інституції, серед яких – МВФ і Європейський банк реконструкції та розвитку, одна за одною погіршують прогноз падіння економіки України з раніше озвучених п’яти відсотків до нового показника – дев’яти відсотків. Невтішний прогноз озвучило й провідне міжнародне рейтингове агентство «Fitch». За його даними, падіння економіки супроводжуватиметься девальвацією гривні – до 97 відсотків, порівняно з 2014 роком, а також значною інфляцією.
Зате комфортно в Україні почуває себе тіньовий бізнес, який уже сягнув, за підрахунками Мінекономіки, 67 відсотків. Торік, до слова, у «тіні» було 42 відсотки бізнесу. Виходить, що 33 відсотки підприємств платять податки, а 67 відсотків – ні. І це, незважаючи на те, що в Україні величезна кількість контролюючих органів.
Йдучи у владу, і Порошенко, і Яценюк обіцяли боротися з корупцією та тіньовими схемами в економіці. Результат є. Щоправда, зворотній.
