На початку жовтня минає рік з часу побиття у стінах ТЦК військовозобов’язаних, яких запакували в бус і привезли до військкомату. Відео самого побиття розлетілося мережею, а справа набула тоді неабиякого резонансу.
«20 хвилин» 3 жовтня поцікавилися, де зараз кримінальна справа і фігуранти? Чи визнають вони провину у побитті? До речі, журналісти розшукали ще одну справу, коли одного з фігурантів за кілька місяців до вищезгаданої події суд визнав винним у перевищенні повноважень. Як покарали винуватця, де зараз А.Я і його поплічник по жовтневому побиттю, скільки потерпілих проходить у справі і на якому етапі розгляд.
Перегляньте також:
- Основні деструктивні наративи про мобілізацію, які поширює ворог
- Під час повітряних тривог в Україні можуть виникнути збої у точності часу
Зранку, 8 жовтня 2023 року, нагадаємо, до редакції читачі надіслали «20 хвилин» відео, на якому люди у військовій формі б’ють чоловіків, що лежали на ліжку. Нас запевнили, що все відбувається у стінах військкомату, тепер ТЦК. Згодом цю інформацію підтвердили нашому виданню і в ДБР. Підтвердження журналісти отримали і в Тернопільській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону, яка здійснює процесуальне керівництво у цій справі.
Чому виник конфлікт
А днем раніше ми писали про те, як двох чоловіків силоміць заштовхали у бус люди у військовій формі. Це відбувалось неподалік ресторану «Бахус», що на вул. Тарнавського, а також на вулиці Лучаківського, що поблизу АТБ. На останньому відео було видно, як один із цивільних чоловіків чи то простягає руку, чи то замахнувся на особу у формі. Після цього його «скрутили» і заштовхали в бус силоміць. Як з’ясувала згодом редакція, того чоловіка і бив згодом працівник ТЦК.
— За вказаним фактом зареєстрували кримінальне провадження з попередньою правовою кваліфікацією ч.5 ст.426-1 КК України – перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану, — повідомляла тоді речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Юлія Шевченко.
Санкція статті, яку інкримінували працівникам ТЦК, передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі.
У спецпрокуратурі тоді встановили, що тілесні ушкодження двом чоловікам завдавали командир відділення охорони територіального центру комплектування та соціальної підтримки і гранатометник цього ж відділу, про це нам розповіла Юлія Шевченко 9 жовтня.
За словами речниці спецпрокуратури, агресію у військових (на відео), які є учасниками бойових дій та за станом здоров’я були переведені до ТЦК, викликало небажання вказаними особами проходити військову службу. На цьому підґрунті виник словесний конфлікт, який і переріс у бійку, зазначила Юлія Шевченко.
Хто саме бив
Відео побиття буквально за лічені години стало вірусним і розлетілось соцмережами. У коментарях читачі повідомляли особисту інформацію про людей у військовій формі, яких впізнали на відео.Так ми дізналися, що одного з військових, який щосили б’є людину на ліжку, звуть А.Я. Нам також стало відомо, що йому 37 років, навчався в 14 школі. Він є учасником бойових дій, підтвердили у Спецпрокуратурі.
Про другого «бійця», який товк іншого чоловіка, що перебував на сусідньому ліжку, вдалось дізнатись, що звуть його Ю. М. Йому 27 років. Обличчя військкоматівця на відео не видно.
Вдалось нам тоді дізнатись і деяку інформацію про побитих чоловіків. І їх не двоє… Зокрема, у поліції підтвердили, що двоє чоловіків 9 жовтня написали заяви про побиття, але поліція всю отриману інформацію скерувала до ДБР, яке проводить розслідування, запевнив речник головного управління Нацполіції в області Сергій Крета.
За інформацією наших джерел, одного з побитих звуть Д. А. Чоловік — з Бахмута. За інформацією нашого джерела, після бесіди з військкоматівцями Д. доправили до ТЦК, завели на п’ятий поверх і почали бити по голові та в живіт. Коли чоловікові стало погано, його доправили до травмпункту. Саме тоді він вперше звернувся до правоохоронців і повідомив, що його били.
Іншого звуть І. Ш., він тернополянин. Його затримали майже в один час із Д. і привезли в ТЦК. Дорогою йому травмували ногу. Через це чоловіка теж доправили до травмпункту. Медики підтвердили інформацію, що ці чоловіки звертались за меддопомогою. Згодом виявилось, що потерпілих, ймовірно, було більше.
Фігурантам оголосили за ст.127 Кримінального кодексу України. Йдеться про катування. І максимальний термін покарання, передбачений цією статтею, — позбавлення волі на строк до 10 років. Досудове розслідування розпочали 8 жовтня за фактом перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень. Фігурантам тоді обрали міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час та відсторонили від роботи.
Справа у суді, а фігуранти — на роботі
«20 хвилин» 5 березня 2024 року дізналися у Спецпрокуратурі, що справа щодо обох фігурантів перебуває на розгляді суду. А двоє фігурантів справи — служать у роті охорони Тернопільського РТЦК.
3 жовтня у Спецпрокуратурі «20 хвилин» повідомили, що «триває судовий розгляд, згідно з порядком дослідження доказів, визначеного судом».
Як дізналися «20 хвилин» у Тернопільському ТЦК та СП, доки триває судовий розгляд, і А.Я, і Ю.М служать у підрозділах ТЦК, оскільки ще продовжується судове слухання справи. Цю ж інформацію підтвердив їхній адвокат Олександр Нюня.
Як дізналися журналісти, А.Я. звинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ч.3 ст. 127, ч.2 ст. 146 КК України. Йдеться про умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, катування та незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Ю.М. інкримінують вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 125, ч.3 ст. 127 КК України. Це завдання легких тілесних ушкоджень і катування.
Як повідомив «20 хвилин» адвокат обвинувачених Олександр Нюня, справа зараз на стадії допиту потерпілих. Наступне засідання, як дізнаємося із сайту Судової влади, призначене на 22 жовтня.
— Одного з потерпілих вже у суді допитали, інший служить у прикордонних військах і на засідання не з’явився, — розповів «20 хвилин» Олександр Нюня. — Мої підзахисні вину визнають частково. Не заперечують, що завдавали тілесні ушкодження, а от що це було саме катування — ні. Там були причини, передумови і конфлікт до того, як мої підзахисні приїхали в ТЦК за повідомленням командира. Прийшли в казарму. Далі те, що було на відео. І факт побиття ніхто не заперечує.
Міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з відстороненням від посад востаннє застосовували ще на етапі досудового слідства. Обов’язків, покладених на них судом, підзахисні не порушували, тому коли справа пішла до суду, в обранні нової міри запобіжного заходу підстав не було, каже адвокат.
Скільки триватиме судове слухання і коли можна очікувати на вироки, Олександр Нюня припустити не може. Пояснює, що велике коло учасників. Окрім того, чимало свідків зараз перебувають у зоні бойових дій, ще один зник безвісти. Як забезпечать їхню явку до суду — невідомо.
Після допиту другого потерпілого суд досліджуватиме письмові та відеодокази, заслуховуватиме свідків і допитуватиме обвинувачених.
«… не буде скоювати правопорушень»
«20 хвилин» також розшукали інформацію, що за кілька місяців до побиття у ТЦК А.Я. отримав адмінпокарання за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.
Події відбувалися 11 квітня 2023 року близько 8.20 у стінах того ж ТЦК. За матеріалами справи, А.Я. «умисно, перевищуючи свої службові повноваження, безпідставно обмежував в русі громадянина, тримаючи його за одяг та руки, що у свою чергу призвело до порушення його права на честь та гідність, особисту недоторканність, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою ст.172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
А.Я у суді вину визнав. Пояснив, що справді тримав за руку громадянина, очікуючи прибуття працівників поліції. Крім того твердив, що «вказана особа під час спілкування з ним поводила себе зухвало та проявляла зневажливе ставлення до військовослужбовців».
Врешті суд встановив, що А.Я. дійсно винен у скоєні адміністративного правопорушення. Але, «його дії суб’єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, особам, відсутні наслідки правопорушення у вигляді збитків чи шкоди життю та здоров’ю, при цьому суд врахував особу правопорушника, те що є підстави вважати, що в подальшому він не буде скоювати правопорушень, повне визнання вини у вчиненому, щире каяття, а також відсутність спричиненої шкоди іншим особам», — цитуємо матеріали справи, про які дізнаємося із Судового реєстру.
Врешті суд визнав винним А.Я, але звільнив його від адмінвідповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Довідка
Адмінсправа у Судовому реєстрі — https://reyestr.court.gov.ua/Review/111375567
Юридична довідка
Кримінальний кодекс України
Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
2. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, вчинене з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, — караються позбавленням волі від трьох до п’яти років.
Стаття 127. Катування
3. Катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з метою дискримінації, у тому числі з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, вчинені представником держави, у тому числі іноземної, — караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людинивчинені щодо малолітнього або з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
1.Умисне легке тілесне ушкодження — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
