Енергетична криза змушує міста розпочати навчальний рік у серпні. Російські атаки української енергетики вже вплинули і на навчання українських школярів. Окремі міста вирішили посадити дітей за парти ще в серпні, щоб за гострих проблем з енергетикою взимку відправити учнів на довгі канікули. Зокрема, такі рішення вже ухвалила влада Чернівців та Львова. Тернопіль ще вагається…
Чернівці та Львів скорочують літні канікули
Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував наміри керівництва деяких міст. Так, 19 серпня львівські школярі вже сядуть за парти. Таке рішення 5 липня ухвалив штаб підготовки міста до зими та рекомендував управлінню освіти. Почати навчання на два тижні раніше потрібно, щоб в разі екстремальної ситуації взимку школи могли використовувати як пункти незламності. Тож, якщо ситуація з електроенергією до зими погіршиться, новорічні канікули для дітей зроблять довшими. Щоправда, обіцяють, що в закладах таки працюватимуть чергові групи для учнів, чиї батьки не зможуть залишити їх вдома. Якщо ситуація з електропостачанням стабілізується, школи працюватимуть у звичному режимі.
Перегляньте також:
- Спортсмени з Тернопільщини здобули «бронзу» на чемпіонаті України з класичного пауерліфтингу
- Фонд Сергія Притули запрошує на чергове навчання з безпеки для цивільних
Раніше схоже рішення ухвалили у Чернівцях: там навчальний рік для школярів також розпочнеться 19 серпня. Перший семестр триватиме до 29 листопада, другий – з 3 лютого до 6 червня. Осінніх та весняних канікул не буде, натомість будуть довгі зимові.
Тим часом міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків наголосив: влітку у місті школи не працюватимуть. «Ні, не 1 серпня, а 1 вересня! Хтось пустив мульку про те, що в дітей мають забрати місяць канікул і відправити на навчання, ще поки літо в розпалі. Ні, цього не буде», — заявив Марцінків на своїй сторінці у соцмережі.
За даними РБК-Україна, попередньо почати навчальний рік не раніше 1 вересня планують також в Одесі, Черкасах, Житомирі, Вінниці, Рівному та Луцьку. Щоправда, у Черкасах розглядають можливість скасувати осінні і весняні канікули.
А що у Тернополі?
Днями мер Тернополя Надал написав у Фейсбук:
«До уваги вчителів та батьків школярів! Хочемо порадитись на предмет зміни дати початку навчального року. Питання: чи підтримуєте ви початок навчального року з 19 серпня? Це рекомендації Міністерства освіти. Але для мене важлива ваша думка. Проголосувати можна за посилання https://bit.ly/3Wf2fTz до 17 липня. Справді, є небезпека у тому, що в осінньо-зимовий період можливі тривалі відключення електроенергії чи інші надзвичайні ситуації. Тому поставтесь до голосування зі всією відповідальністю. Дякую вам!»
Отож, наразі не відомо, доки будуть канікули у тернопільських школярів.
Між тим, ця звістка спровокувала шквал негативу – у соціальних мережах тернополяни масово обурюються через спробу такого нововведення. Дехто скаржиться на те, що усі життєві плани на літо буде поруйновано, бо уже замовлено й оплачено закордонний відпочинок. Інші кажуть, що очікували на «бабусину терапію» – аби діти змогли вдосталь відпочити у селі й забути про міську спеку та тривоги. Власне, нестерпна спека додала песимізму – адже навіть важко уявити, як школярі ходитимуть до школи, якщо на серпневих градусниках збережеться позначка «тридцять» і вище.
Воєнне дитинство психологічно складне, навіть у тилу. Родичі (батьки, брати, дідусі, дядьки) багатьох школярів на фронті. Через це діти у вічній тривозі. То чи варто їм ускладнювати й без того важке життя? – риторично запитують батьки школярів у соціальних мережах. «Вирішать запровадити навчання з 19 серпня – звісно, діти підуть до школи, але як на каторгу», – зауважила одна дописувачка.
Словом, більшість тернополян не схвалює початок навчального року у середині серпня. Що продемонструє голосування, дізнаємося уже незабаром.
Понад 12 тисяч генераторів у школах
Ще в травні цього року Міністерство освіти і науки підготувало рекомендації щодо навчального року 2024/2025 для закладів вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти. Тоді МОН рекомендувало починати навчання студентів у першій половині серпня 2024 року і навчатись у суботу в теплі місяці року. «Наша мета – забезпечити підготовку закладів освіти до проходження нового осінньо-зимового періоду та опалювального сезону з урахуванням можливостей залучення альтернативних джерел енергії та гнучкого графіка освітнього процесу, адаптованого до економного використання енергоресурсів», — зазначали тоді у міністерстві. Щоправда, з уточненням, що такі рекомендації не стосуються студентів перших курсів.
А вже наприкінці червня міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час години запитань до уряду у парламенті уточнив: МОН не закликатиме школи почати навчання раніше. Однак зазначив, що взимку в крайніх випадках міністерство може розглянути варіант, який стосуватиметься повернення до змішаного формату або онлайн-навчання.
За інформацією Лісового, на кінець цього навчального року приблизно 50% шкіл могли забезпечити навчання завдяки альтернативним джерелам живлення. Адже наразі у закладів освіти є понад 12 тисяч генераторів.
Крім того, прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що цьогоріч уряд передбачив 2,5 мільярди гривень на облаштування безпечних умов у школах. Наразі укриттями забезпечено 10,5 тисяч шкіл. У понад 5 тисячах є умови для організації навчання в сховищах. За інформацією МОН, у 2024 році очно працювали понад 7,3 тисячі шкіл (58%), де навчалося більш ніж 1,7 мільйона учнів. 2,4 тисячі (19%) працювали дистанційно та 2,8 тисячі (22%) — змішано.
Ольга Кушнерик
