Перлина Тернопільщини: кременецький замок і трагічна доля королеви Бони Сфорца

У Кременці височіє одна з найвідоміших архітектурних перлин західноукраїнського краю — залишки палацу та оборонних укріплень на горі Бона, що домінує над містом на півночі Тернопільщини.

Про це повідомив археолог Микола Бандрівський.

Назва гори Бона походить від імені принцеси Бони Сфорца д’Арагона. 15 квітня 1518 року двадцятичотирирічна принцеса вийшла заміж за польського короля Сигізмунда І, який овдовів трьома роками раніше та був старшим за неї більш ніж удвічі. Саме з того моменту історія кременецького замку отримала особливий поворот.

У знак прихильності до своєї нової дружини король Сигізмунд І подарував Боні Сфорца кременецький замок разом із палацом та довколишніми землями. Відтоді вся гора отримала назву Бона. Нині світлини замку опубліковані на сторінці Druga Rzeczpospolita oraz PRL w kolorze 1918-1989.

Життя королеви Бони завершилося трагічно й доволі загадково. Незадовго до смерті король Іспанії Філіп ІІ позичив у неї величезну на той час суму — 420 тисяч золотих дукатів. Попри свою хитрість і політичний досвід, Бона Сфорца припустилася фатальної помилки: Філіп ІІ не збирався повертати борг. За даними біографів, монарх найняв людей, які мали «допомогти» королеві піти з життя, а безпосереднім виконавцем став її особистий лікар Ян Антоніо, котрий подав Боні отруєне вино.

Попри драматичний фінал, Бона Сфорца залишила помітний слід в історії України. Вона носила почесний титул «принцеси руської» і стала однією з найзагадковіших жінок Європи свого часу.