Перетворити пережите на свідчення: у Тернополі відбулася зустріч із автором книги «Jingle bellZ» Олексієм Анулею
У Тернополі відбулася презентація документального щоденника «Jingle bellZ» звільненого з полону українського захисника Олексія Анулі. Зустріч стала нагодою почути особисте свідчення автора про пережите в російській неволі, дізнатися про долі інших полонених та осмислити значення пам’яті й публічного свідчення.
Майже десять місяців полону, зокрема 130 днів у карцері, стали досвідом, який автор зафіксував на сторінках видання. Водночас під час зустрічі він наголосив: «Це не лише особиста історія про мене , а про долю багатьох людей моїми очима. Тут немає художнього вимислу. Кожна згадана людина — реальна, а описані ситуації ґрунтуються на фактах. Серед дійових осіб — свідки, жертви та учасники воєнних злочинів». У передмові Олексій так визначає задум книги: «Це книга-сповідь, але її мета не в тому, щоб розкрити мою душу… Я хочу розкрити багато душ, зокрема найчорніших, із якими мені довелося зустрічатися віч-на-віч. Я пропоную читачеві занурення в пітьму і світло людської природи, яке допоможе йому по-новому подивитися і на самого себе».
Назва «Jingle bellZ» відсилає до різдвяної мелодії, яку Олексій наспівував у полоні, а змінена фінальна літера Z — до колючого дроту й російського символу війни. Цей задум продовжує і обкладинка, де зображена рука автора зі зламаним пальцем як фізичне нагадування про пережите. А ще шрифт зором може сприйматися як «Jingle Hell», (з англ.«hell» — «пекло).
Особливе враження справили слова Олексія про його мотивацію продовжувати говорити про пережите: «Хочу, щоб пережите і мій біль не залишився тільки раною… І рана, і ніж одночасно — це моя мета».
У цих словах — ключ до того, що ветеран робить після повернення з полону: перетворює особистий досвід на свідчення, говорить про долі українських військовополонених і намагається донести їхні історії, привернути увагу до порушень їхніх прав до якомога ширшої аудиторії, зокрема міжнародної.
Олексій Ануля бере участь у міжнародних конференціях і форумах, виступав на сесії Ради ООН з прав людини в Женеві, на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, зустрічався з представниками різних держав, давав свідчення в Гаазі. Під час цих виступів він розповідає про пережите в російській неволі, катування українських полонених і необхідність міжнародних зусиль для їхнього звільнення.
І книга «Jingle bellZ» теж є інструментом донесення правди про російський полон до міжнародної аудиторії. Вона вийшла латиською, російською, українською мовами, незабаром – англійською. Її презентували в багатьох країнах.
Презентація у Тернополі зібрала чимало охочих почути автора особисто. Після завершення зустрічі люди довго не розходилися — чекали на автографи та фото. За цією увагою був не лише інтерес до книги, а й повага до автора.
Зустріч із Олексієм Анулею нагадала: пам’ять та турбота про тих, хто повернувся, і тих, хто досі перебуває в неволі, потребує не лише співчуття, а й постійної уваги та дії.
Вікторія Дайвер
Фото авторки