В ексклюзивному інтерв’ю “Українським Новинам” патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет розповів, як поточний рік вплинув на життя церкви, як церква допомагає населенню та українським воїнам в зоні АТО, чому Москва намагається посварити українські церкви і чим покійний митрополит Володимир відрізнявся від нинішнього митрополита Онуфрія.
Перегляньте також:
– Цього року в житті України й українців багато чого змінилося. Як ці зміни вплинули на життя церкви?
– Події 2014 року вплинули і на Україну і, звичайно, на церкву, тому що церква – частина українського народу. І вона, як ми говорили на Майдані, завжди була, є і буде з народом. Як вплинули ці події? Вони активізували соціальну діяльність церкви. Це означає, що церква не тільки молиться за владу, український народ, добробут, за прощення гріхів, але й допомагає. І ми за минулий рік надіслали в АТО і для добровольчих батальйонів приблизно 5 тис. тонн гуманітарної допомоги. Це продукти харчування, одяг, медикаменти, тепловізори, автомобілі, в тому числі швидкої допомоги. Збирали це у всій Україні, не тільки в Києві, а й в кожній області. І в цьому ми вбачаємо значну роль церкви. Як Ви знаєте, Михайлівський монастир відкрив ворота студентам, яких побили на Майдані, церква відкрила свої храми для ночівлі і для того, щоб люди там могли зігрітися, а коли потрібно було – церква перетворила один храм у операційну, в якій робили операції пораненим на Майдані. Тому у зв’язку з цим авторитет церкви піднявся. Я пам’ятаю, кілька газет писали, що Київський Патріархат є правдивою церквою, після того як Михайлівський монастир прийняв побитих студентів.
– Окрім, гуманітарної допомоги, чим ще допомагає УПЦ (КП) бійцям, а також громадянам, які залишаються в зоні АТО? Чи направляєте капеланів?
– Крім цього, ми направляємо священиків. Є закон про капеланство і ми користуємося цим законом, направляємо священиків, тих, які добровільно хочуть йти. Вони йдуть туди, звершують молитви, піднімають дух воїнів. Якщо вже говорити про підняття духу, то у нас є відділ соціальної допомоги, який проводить семінари з реабілітації для тих воїнів, які побували на Сході в боях і зазнали негативного впливу від жахіть, які там бачили.
– Чи є випадки, коли священики йдуть добровільно на фронт в зону АТО як бійці?
– Добровільно йдуть в окопи, але зброї до рук не беруть, тому що священик не має права носити зброю і стріляти. Якщо він стрілятиме, то його буде позбавлено права священнослужіння.
– Чим такі священики займаються в окопах?
– Моляться, перебувають поряд з бійцями, бесідують та підтримують їх.
– Скільки капеланів знаходяться в зоні АТО?
– Тих, які офіційно пройшли через призначення Генерального штабу Збройних сил, приблизно 15 капеланів. А взагалі, десь 40 людей, а, може, й більше.
– Яка наразі ситуація з храмами УПЦ (КП) в Криму, в зоні АТО? Чи продовжують вони функціонувати і чи не здійснюється на них тиск зі сторони УПЦ (МП) і РПЦ, а також представників, які називають себе “владою”?
– В Криму, влада забрала у нас три храми і віддала Московському Патріархату. Зараз готується закон про націоналізацію культових споруд, а це означає, що наші всі храми буде націоналізовано. Що буде після цього, ми не знаємо, але в Криму Московський Патріархат має привілейоване положення, а діяльність священиків Київського Патріархату, греко-католиків і протестантів обмежено. Якщо говорити про Донбас, то в районах, які окуповано сепаратистами так званих “Донецької народної республіки” і “Луганської народної республіки”, взагалі заборонено богослужіння Київського Патріархату. Там не мають права звершувати богослужіння не тільки наші, православні священики, але й римо-католики, греко-католики та протестанти. В цих районах зруйнували храми протестантських громад. Крім того, в Донецькій області 18 священиків, серед яких наш архієпископ Сергій, занесені в список людей, яких арештують, якщо вони з’являться на окупованій території. За що? За те, що допомагають нашій армії. За це їх можуть судити і катувати. В Луганській області те ж саме. Богослужіння дозволяють звершувати тільки представникам Московського Патріархату, тому кричати, що його утискають, немає жодних підстав. Насправді все навпаки.
– Чи є храми УПЦ (КП), які знищено внаслідок військових дій на Донбасі?
– У нас храмів на цій території взагалі мало і даних про їх знищення поки немає. Але є знищені молитовні доми.
– Святійший, чи є серед вбитих на Сході священики УПЦ (КП)?
– Вбитих священиків немає, але є вбиті протестантські пастори.
– А серед полонених?
– Серед полонених наші священики Київського Патріархату були, і не один. Їх там тримали, допитували, але через деякий час відпустили.
– Чи відчули ви зміни у відношенні до церковних справ після зміни влади, адже не секрет, що колишній Президент і його уряд намагалися втручатися у справи церкви?
– На початку президентства Януковича була спроба захоплювати наші храми та передавати в Московський Патріархат. Таких випадків було чимало. Була й агітація нашого духовенства переходити в Московський Патріархат, але потім, коли громадськість піднялася, це перетягування в Московський Патріархат припинилося. В останні роки президентства Януковича, стосунки нормалізувалися — ми не відчували підтримки, але були задоволені вже тим, що нас не чіпають. Сьогодні, коли обрали Президентом Петра Порошенка, наша церква відчуває нормальне ставлення і Президента, і Уряду, і Верховної Ради, тобто ми жодних утисків не відчуваємо. Нас підтримують, але влада намагається ставитися до всіх однаково. І тому позиція Президента – мир і злагода, особливо між Київським та Московським Патріархатом, щоб не було релігійної ворожнечі. Чому? Бо Москва спеціально хоче розсварити наші дві церкви для того, щоб потім скористатися цим і захищати православ’я через військове втручання. Наша влада це знає і намагається уникнути цієї ворожнечі, не давати приводу для російського втручання. Ми підтримуємо це, але перехід до Київського Патріархату все ж відбувається, адже деякі священики і єпископи в проповідях відкрито виступають на захист президента Росії Володимира Путіна, проти української влади. І коли люди бачать, що священик української церкви захищає агресора, вони обурюються, і або проганяють такого священика, або переходять самі в Київський Патріархат. Цей перехід хочуть використати як насильницьке захоплення, а наша позиція – силою в Київський Патріархат нікого не тягнути.
– Зрозуміло, що дії Януковича та його оточення в цілому були злочинними і корупційними. Але при цьому ці люди показували, що мали відношення до релігії, ходили на Богослужіння, тримали в своїх кабінетах і в домівках ікони та інші релігійні речі. Як, на вашу думку, можна охарактеризувати таких людей? Це замолювання своїх гріхів?
– Справа в тому, що є християни по життю, а є християни за назвою. Ці другі православні “зовні”. Вони мають ікони, заходять до храму показатися, особливо для телебачення, але заповіді Божі не виконують. Саме тому віра їх мертва. А є християни, у яких віра жива. Це люди, які допомагають бідним, які йдуть захищати свою Батьківщину, які моляться в храмах і люблять своїх ближніх. Це правдиві християни. Але, на жаль, християн з мертвою вірою багато. Взяти, наприклад, Путіна: він теж ходить в храм, причащається, але вчинив агресію, говорить всьому світу неправду… Хіба він не знає, що говорити неправду не потрібно?
– Чи необхідно в органах державної влади, в адміністративних приміщеннях облаштовувати церковні каплиці?
– В давнину каплиці були в університетах, інститутах, гімназіях, лікарнях. Але я не пригадую, щоб вони були в державних установах. Чи потрібно мати в Кабінеті міністрів каплицю? Можна мати каплицю, але не мати в душі храму Божого, в якому перебувала би Благодать Святого Духа.
– Чи змінилися відносини УПЦ (КП) і УПЦ (МП) після призначення Митрополитом УПЦ (МП) Онуфрія?
– Покійний Митрополит Володимир був більш схильний до утворення єдиної помісної української церкви, незалежної від Москви. Новий Предстоятель Митрополит Онуфрій проти входу України в Європейський Союз, вірно служить Москві і тому говорити про об’єднання наших церков з Онуфрієм складно. Є комісії Київського і Московського Патріархатів, які мають вести діалог, але ось уже пройшов рік, а комісії жодного разу не збирались. І тому надії на те, що Митрополит Онуфрій буде сприяти діалогу поки що не маємо.
– З ваших слів, в поточному році близько 30 парафій УПЦ (МП) перейшло до УПЦ (КП). А скільки таких переходів було у 2013 році? Як це впливає на стосунки церков, оскільки деякі представники УПЦ (МП) кажуть про захоплення і незаконність таких переходів?
– У 2013 році умов для таких переходів парафій не було, тому що не було війни, не було агресії, не було виступів на захист Москви. А от в 2014 році почалась війна на Донбасі, і коли священики і єпископи Московського Патріархату стали захищати агресора Путіна, українці стали виходити з Московського Патріархату. Зупинити цей процес УПЦ (МП) не зможуть, тому що вони самі сприяють цьому, коли виступають на захист Путіна проти нашої влади.
– А чи переходили парафії інших церков до УПЦ(КП)?
– Сьогодні з греко-католиками ми проблем не маємо. І ми, й вони за українську державу. В цьому ми єдині, а за вірою ми різні. Якщо і є переходи, то вони поодинокі. Що стосується парафій Автокефальної церкви, то переходять єпископи і священики. Взагалі ця штучно створена церква великого впливу на події, які відбуваються в Україні немає.
– Розкажіть, яким чином УПЦ (КП) не допускатиме до причастя корупціонерів, яким буде порядок?
– Якщо парафіянин прийшов причащатися, то він має спочатку покаятися в своїх гріхах. Якщо він корупціонер, і совість йому підказує, що він корупціонер, то має сказати священику, що він грішний в тому, що або брав гроші, або давав. Священик же, знаючи постанову Синоду, такому парафіянину не буде дозволяти причащатися. А якщо парафіянин не покається в цьому гріху, то Господь йому не простить, і причастя йому буде не на відпущення гріхів, а на покарання.
Автор: Дмитро Кузьмин
Церква.info
за матеріалами інформаційного агенства УКРАЇНСЬКІ НОВИНИ
