«Парламентський діалог» у Тернополі: Руслан Стефанчук презентував новий Цивільний кодекс України
Спікером заходу виступив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Учасники обговорили фундаментальне питання: яким має бути приватне право для покоління, яке житиме й працюватиме в повоєнній, сучасній і європейській Україні. Спектр тем охопив захист і гарантії для молоді, право на інформаційний спокій, цифрові та репродуктивні права, штучний інтелект, інтелектуальну власність, права військовослужбовців та інтеграцію правових підходів ЄС.
Чому виникла потреба в оновленні кодексу?
Нинішній Цивільний кодекс України почали розробляти ще у 1996 році, а ухвалили у 2003-му. За цей час суспільне, технологічне та економічне життя кардинально змінилося, що вимагає створення сучасної правової доктрини.
«Цивільний кодекс – єдиний акт, який за 9 місяців до вашого народження вже впливає на ваші відносини. Після народження супроводжує все життя і як мінімум 6 місяців після смерті махає вам рукою. Ні за обсягом, ні за значенням, ні за чим більше немає іншого такого законодавчого акту, який настільки тісно пов’язаний з людиною»,— пояснює Руслан Стефанчук.
Ключові принципи оновлення Цивільного кодексу
- Антропоцентризм: Людина залишається найвищою соціальною цінністю, а Кодекс обслуговує конкретну особистість.
- Захист власності: «Будь-хто, хто належно набув власність, повинен мати гарантію від держави щодо цієї власністі».
- Зрозумілі умови для бізнесу: Повна синхронізація з найкращими європейськими стандартами.
- Збереження генофонду України.
- Юридична визначеність та мовна чистота закону.
Дерусифікація та українізація мови законодавства
Окрему увагу під час підготовки проєкту приділили дерусифікації юридичних норм, виправленню канцеляризмів та усуненню надмірних англіцизмів.
«Сьогоднішнє законодавство в Україні написано російською мовою, але українськими словами. І це жах. Ми працювали з філологами, ми підключали юристів… Ми, забруднювали українське законодавство російською мовою, а зараз, захарашуємо його англіцизмами».
Розробники проєкту повертають автентичні українські правові поняття та пропонують нові словоформи (наприклад, поняття «доброзвичайно» на заміну радянському «моральні засади суспільства»). Після отримання офіційних висновків НАН України та Національної академії правових наук планується ухвалення окремих законів про українізацію текстів українського законодавства.
Що передбачають книги нового Кодексу?
1. Цифрова реальність та штучний інтелект
Новий Кодекс покликаний врегулювати відносини в цифровому просторі, оскільки чинна редакція досі містить норми про таємницю телеграфних повідомлень, але не враховує месенджери, соціальні мережі, віртуальні активи та штучний інтелект.
«Сьогодні третій квантовий стрибок в історії людства — це запровадження штучного інтелекту»,— стверджує Руслан Стефанчук.
2. Права особи, репродуктивне здоров’я та приватність
Запропоновано розширений каталог цифрових і репродуктивних прав, а також підвищені стандарти захисту репутації та приватності.
- Репродуктивна сфера: “Ми дуже багато працювали з репродуктологами, з медиками, з іншими колегами для того, щоб отримати найширший каталог прав, які існують в світі щодо репродуктивних прав”, адже ключовим викликом для України є збереження генофонду.
Право на інформаційний спокій: Закріплюється право людини не отримувати робочі завдання чи дзвінки від роботодавця у свій законний вихідний або під час відпустки без відповідного застереження в договорі.
3. Гарантії для військовослужбовців та ветеранів
Вперше детально регламентується правовий статус захисників і захисниць (порядок оформлення заповідальних розпоряджень на передовій, процедури визнання безвісно відсутніми, а також правовий захист телефонних номерів військових від перепродажу для захисту родин від емоційних травм).
4. Нові об’єкти речового права
До об’єктів цивільних прав увійдуть цифрові об’єкти, віртуальні активи, космічні об’єкти, а також правове регулювання обігу органів і частин людського тіла для потреб трансплантології та донорства.
Парламентська дипломатія та міжнародна підтримка
У межах спілкування з місцевими медіа Руслан Стефанчук також висвітлив деталі участі української парламентської делегації у 153-й Асамблеї Міжпарламентського союзу в Аруші:
«Присутність українського парламенту на ключових міжнародних майданчиках сьогодні принципово важлива. Особливо зараз, коли бюджетні рішення формуються не лише в Україні, а й у парламентах наших партнерів. Саме там закладаються ресурси на військову, фінансову й гуманітарну підтримку України та її відновлення. Тому парламентська дипломатія — це не лише політичний діалог. Це також постійна робота над тим, щоб українські потреби залишалися серед пріоритетів наших партнерів».
Відео: ТОВА