Протитуберкульозна лікарня. Саме таке призначення нині у старовинного палацу, що колись служив житлом для польських поміщиків. Про історію будівлі мало знають місцеві – настільки вони вже звикли до нового її статусу. Та й на інтернет-сайтах чимало суперечливої інформації. Зокрема, що побудований палац у 1720 році. Насправді ж родина Коритовських, які володіли селом Плотича більше 400 років, звела будівлю на початку ХХ століття.
Перегляньте також:
- “На щиті” додому на Тернопільщину повертається захисник Дмитро Самосюк
- Нові можливості ЗСУ: як ракети ATACMS змінюють хід війни
Францішек або Франц Коритовський, який побудував палац народився у місті Кориці. Звідси – й прізвище. Проте місцеві жителі по-своєму зрозуміли його значення і розповідають легенди про те, що графа знайшли в кориті біля палацу. У 1832 році граф помирає. А власницею Тернопільського ключа, куди належали Тернопіль, Пронятин, Плотича та інші прилеглі села, стає вдова Нікодима Коритовська. Вона виставляє свої володіння на продаж.
Палац неодноразово зазнавав руйнувань під першої та другої світових воєн. Постраждав і величезний парк, який раніше займав площу до десяти гектарів. Парк зберігся лише навколо палацу, решту території займає футбольне поле.
Біля входу в обласний краєзнавчий музей можна побачити вірменський надгробок тепер зберігається. Чимало тернополян, які проходять повз, навіть не здогадуються про його історію. Цей мармуровий камінь – із могили вірменського купця, похованого 1763 року. Колись він стояв у Плотицькому парку.
Перебудований у класичній манері, симетричний та прямокутний у плані, з парадної фасадної частини має два поверхи. На фронтоні, що спирається на чотири колони, знаходився герб родини Коритовських. Після 1946 року герб зник. З тильної сторони палац має три поверхи і виглядає вишуканіше. Стіни під дахом зберегли ліпнину. По боках палацу прибудовані бокові фронтони, що спираються на чотири колони з кожного боку. В цокольному поверсі, з сторони парку розташовувалися: кухня, склади, пральня та кімнати прислуги. Перший поверх слугував житлом господарям, там же знаходилася і бальна зала. Стеля бальної зали була розмальована у вигляді неба, з пташками які літають довкола. Стіни прикрашали картини. Кімнати були обладнані камінами та кахельними пічками. В палаці було багато меблів виготовлених у XVIII столітті.
Усі ці речі зникли під час воєн. А палац почав занепадати. З приходом радянської влади у палаці розмістили туберкульозну лікарню, яка знаходиться там і зараз. Унікальна будівля потребує капітального ремонту і, на жаль, поступово руйнується.
