Ліквідація сільських закладів освіти призведе до занепаду, – депутат з Тернопільщини

Закриття малокомплектних шкіл — це не реформа, а справжній удар у спину селу. Так прокоментував рішення Кабміну про припинення державного фінансування шкіл з менш ніж 45 учнями депутат з Тернопільщини Іван Калакайло.

— Постанова уряду №245, яка набирає чинності з 1 вересня 2025 року, є глибоко помилковим і катастрофічно поспішним кроком, — зазначає депутат. — У Верховній Раді ще тривають обговорення щодо перегляду критеріїв або відтермінування закону, а на місцях його вже активно втілюють. У селі Скородинці Чортківської громади вже готується рішення про фактичне закриття школи. А в Нагірянській громаді депутати проголосували за ліквідацію або зниження ступенів чотирьох шкіл — у Заболотівці, Мухавці, Шульганівці та Старій Ягільниці. Це неприпустимо.

За словами Івана Калакайла, під гаслами «оптимізації» ховається банальна економія коштів ціною майбутнього українського села.

— Центральна влада каже про ефективність, але не враховує реалії: діти щодня долатимуть десятки кілометрів, аби потрапити до школи. Втомлені, виснажені, відірвані від рідного середовища. Це не про якість освіти. Це — про зневагу до села, — каже депутат. — Школа — це не просто навчальний заклад. Це серце громади, осередок культури, традицій, місце, де формується ідентичність. Її зникнення — це смерть села. Батьки змушені будуть виїжджати, громади — занепадати.

Він наголошує, що вже зараз кількість сільських шкіл скоротилася на 20%, і цей процес лише прискориться, якщо не зупинити цю «реформу».

— Я закликаю уряд і колег-депутатів до здорового глузду. Ми не можемо допустити дискримінації за територіальною ознакою. Потрібна не бездушна оптимізація, а розумна стратегія — підтримка молодих педагогів, модернізація шкіл, інноваційні програми. Якщо школу і доведеться закрити — держава зобов’язана гарантувати безпечний і регулярний підвіз, — додає Іван Калакайло.

За його словами, замість одноманітних шаблонів має бути індивідуальний підхід до кожної громади, з урахуванням географії, демографії та потреб дітей.

— Майбутнє сільської України — у збереженні її освітнього потенціалу. Якщо ми цього не зробимо — втратимо покоління. І не лише в селах, — підсумовує депутат.