Це БТР-70 або «камінь на ногах піхоти» (так їх прозвали в Афгані). Невдача радянської інженерної думки. Головна помилка була в тому, що в машину встановили 2 двигуна. Головний задум – щоб при відмові одного машина їхала на другому. Реальність виявилася іншою. За фактом він погано їде і часто ламається навіть на двох двигунах. Велику проблему становить робота системи синхронізації. Про це пише засновник проекту «Повернись живим» Віталій Дейнега на сторінці руху в Facebook https://www.facebook.com/backandalive/posts/524714541019321
Перегляньте також:
- Очільник Тернопільщини Володимир Болєщук презентував Європейському інвестиційному банку потреби краю
- У Тернополі Toyota проїхала на червоний сигнал світлофора і врізалась в Chevrolet
По факту це непридатна для війни руїна. У тому ж Афгані їх назвали за це «каменем на ногах піхоти».
«Зараз я розповім вам довгу і сумну історію про БТРах на фотографії. Вони відслужили в Афганістані і знаходилися на зберіганні в Артемівську. До моменту початку війни вони були розкомплектовані, ТО-1 і ТО-2 проводилися виключно на папері. Завдання баз зберігання полягає у підтримці техніки в повній боєготовності. Формально за день після початку війни вони повинні вийти з гаражів красиві і справні, укомплектовані всім від прицілу, до молоточка в ремкомплекті. За фактом вони були розкомплектовані. Паливна система, гальмівна, електроніка, практично всі нікуди не годилося.
Взагалі військова техніка ділиться на 3 категорії: транспортна, стройова та навчально-бойова (сюди відноситься все, на що можна поставити зброю). У мирний час річна норма пробігу для навчально-бойової техніки становить 500 км. Ці БТРи були розписані на 90й окремий аеромобільний батальйон, який проходив налагодження у Житомирі. І тут було прийнято «геніальне» рішення відправити їх колоною з Артемівська на Житомирський полігон. З урахуванням все об’їздів це більше 1000 км. З урахуванням стану машин це була зрада.
Зі спущеними колесами машини простояли на полігоні 1,5 місяця. Умов для ремонту там немає. А батальйон по штату не містить ремонтної роти. За фактом їх просто нікому було довести до пуття.
Коли прийшов час їхати на фронт їм дали команду висуватися для навантаження на поїзд. Шлях в 25 км із 30 БТРів подолало 5 і то з поломками. Але в армії ніколи ж не питають, в армії віддають накази…
З Ізюма до Пісків їх тягнули вже на жорсткому зчепленні. Такий собі безглуздий і нещадний акт. 90-й бат пробув у Пісках з 2-го по 31 грудня 2014-го року. У боях ці машин не брали участі, щоб просто не ризикувати життями бійців. В Піски, Тоненьке, Дослідне і Водяне вони їздили на колісній техніці взводу забезпечення. У звичайних Уралах, ЗІЛах і Газ-66 критих тентами, взимку, не завжди там були сидіння. У сам же аеропорт доводилося їздити на МТЛБ (легко броньованих тягачах без зброї на борту). Від банального розстрілу таких колон рятували тільки пара танків від сусідньої бригади. Але сепари знали, що така колона сильно не зможе дати у відповідь і цим користувалися.
БТРи пішли в хід 17-го січня. У самий розпал боїв за аеропорт. Коли в хід пішло вже все, що могло рухатися. З 30 БТРів рухатися могло 4. Вони висунулися з метою обстрілу метео вишки з великокаліберних кулеметів. Всадили «за направленням» весь боєкомплект. У підсумку 3 машини зламалося під час бою. Двоє людей загинули, один був поранений. На базу з 4 БТРів повернувся один.
Подальша захист селищ навколо аеропорту вже велася на колісній техніці і МТЛБ. Проблема БТРів так і не була вирішена. На даний момент ми шукаємо шляхи ремонту БТР-70 і установки туди одного двигуна замість двох. Поки рішення не видно. Відомі нам спроби закінчувалися тим, що новий і більш потужний двигун рвав зчіпки. Ми будемо вдячні за будь-яку інформацію про те, як же можна зробити надійну бойову машину з цих розвалин.
Проблеми на цьому не закінчуються. Існуюча колісна техніка 90го бата відноситься до третього і 4й категоріям (5я категорія – це вже «на списання»). За рік війни вона міцно зносилася, взимку старенькі Урали практично не глушаться, виконуючи роботу за себе і за «того хлопця». В аварійному стані паливна, гальмівна, електрообладнання, система охолодження. Ми можемо виривати у них машини по 1-2 штуки на ремонт, оскільки батальйон повинен знаходитися в повній боєготовності, а транспорту і так практично немає. Вчора один хороший чоловік, з яким я познайомився на минулих вихідних, заніс гроші на ремонт першого Уралу (там проблеми комплексні, він би взагалі не на ходу). На черзі вся інша техніка», – пише волонтер.
Перед початком проекту по ремонту ми оцінили його приблизно в 500 000 грн і 4 місяці роботи. Зараз двигун від першого Уралу виїхав на харківське СТО і ми готові братися за другу машинку. Точніше за дві. Запчастини для ремонту паливних систем ми вже беремо, потрібно буде зробити капітальний ремонт двох двигунів. Це приблизно по 50 000 за машину. Зараз той рідкісний момент, коли це можливо.
Батальйон комплектується хлопцями з 6й хвилі і тимчасово не виконує бойових завдань. Хлопці перебувають у повній бойовій, але по 1-2 машини можуть віддавати на ремонт. Коли їх знову кинуть в бій – буде пізно.
Ремонт цієї техніки дозволить зробити їх по-справжньому високо мобільним батальйоном. На тому, що у хлопців є зараз – вони не виїдуть навіть на дембель. Я не кажу вже про забезпечення великих ділянок фронту, де солдатський мурашник повинен працювати як годинник.
Якщо ми не зробимо цього – їх знову кинуть в бій на руїнах і втрати знову будуть страшними. Але ми це зробимо. Я хочу, щоб трагічна сторінка в історії 90го окремого аеромобільного батальйону закінчилася. Вони вже записали її кров’ю хлопців, яких кинули з учбового центру в донецький аеропорт на цій рухляді.
Багато хто зараз почне справедливо перекидати відповідальність на державу. Але історія з БТРами на цьому фото вам розповість як все буде в результаті. Девіз ВДВ звучить так: «Ніхто крім нас». Ми з вами друзі, на жаль, знаходимося в тій же ситуації.
Але ми полагодимо їх техніку і все буде добре. По тому, що ми нація і за цей рік ми навчилися перемагати. Якщо треба то всупереч.
Проект «Повернись живим»
https://www.facebook.com/backandalive
http://twitter.com/backandalive
Звітність за посиланням: savelife.in.ua/report-cash/
Реквізити:
Приват:
5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій
5211 5374 4662 3360 Стократюк Вікторія
PayPal: звертайтесь в особисті повідомлення групи
Western Union / moneygram / etc (на приціли і прилади нічного бачення):
Irina Turchak + 38 (068) 500 88 00
Картка Приватбанк в євро
4149 4978 3611 9455 Мікульський Дмитро Вікторович
Картка Приватбанк в доларі
4149 4978 3611 9059 Мікульський Дмитро Вікторович
Контакти:
Гаряча лінія:
(044)338-33-38
(068)500-88-00
Заявки від військових:
(068)796-85-57
Графік прийому дзвінків:
Пн-Пт з 09:00 до 20:00; Сб з 09:00 до 16:00
Наш офіс:
Київ, Жилянська, 12а (пн-пт 10:00-19:00, сб 11:30-16:00)
Безготівка::
Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»ЄДРПОУ 39696398
Р/р №26007300905964
ТВБВ №10026/0162 філія-Головне управління по м. Києву та Київ. області АТ «Ощадбанк» МФО 322669
Призначення платежу: Благодійна допомога військовослужбовцям