“Лемківське село” стоїть під містом Монастириська. Усі хатки, кузні, стодоли, дзвіниці ставляться за кошти лемківських громад. Як і колись на Батьківщині, стоять хатки далеко одна від одної.
Перегляньте також:
- Скарб з Тернопільщини в Музеї Кракова
- «Укрпошта» прокоментувала втрату документів тернопільського медуніверситету
Найперша хата називається “”Хижа лемків” Івано-Франківськ” та належить Івано – Франківській обласній організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина ”. О чолює товариство Криницький Степан Семенович. Одну зі світлиць хижі він віддав лялькам одягненим у народні українські строї. Степан Семенович розказав, що тут буде музей етнографічного одягу – колекцію зібрала його сестра, яка на жаль вже покинула цей світ. Пані Ірина Криницька-Омельченко шила та одягала у народні костюми всіх ляльок, яких тільки знаходила. Часом купувала, часом приносили знайомі та родичі, а часом і зі смітника діставала бідолашних. За свою кропітку працю отримала у поважному вже віці 85 років звання народного майстра.
Простір та прозоре повітря, спокій та столітні дерева. Приїжджають до Лемківського села лемки зі всього світу і вже називають його Лемківський Єрусалим. Музей етнографічного одягу неодмінно стане окрасою та родзинкою музею-скансену і ще одним кроком для збереження скарбів культурної спадщини українців.
