Нещодавно було оприлюднено указ Зеленського про запровадження військово-цивільних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях — Маріуполь, Бахмут та інші прифронтові громади. Насправді рішення правильне. Я писав про це ще у 2022 році, коли потрібно було починати партизанський рух.
Сьогодні маю два запитання, на які не знайшов відповіді ні в указі, ні в постанові Кабміну.
Перше — для чого призначаються ці військово-цивільні адміністрації? Які функції та повноваження мають бути у новостворених адміністрацій? Очевидно, що вони повинні різнитися: одні — для ОТГ, які перебувають під контролем української держави, інші — для тимчасово окупованих територій.
Там, де українська влада зберігає контроль, необхідно забезпечити повний спектр повноважень адміністрацій і рад, звісно — з акцентом на побудову фортифікацій і обмеження бездумних витрат на інше.
Наприклад, у Покровську школи не фінансують — і це логічно, адже освіта не може функціонувати у «довоєнному» режимі. А в Сумах недоцільно виділяти 22 мільйони гривень на обрізання дерев — краще за ці кошти закупити тисячу FPV-дронів. І це повинно бути визначено хоча б постановою Кабміну або розпорядженням президента.
Водночас функції адміністрацій на тимчасово окупованих територіях мають включати:
1. Допомогу переселенцям: Забезпечення житлом, працевлаштуванням, соціальною і медичною допомогою, зокрема освітні послуги для дітей.
2. Роботу з тими, хто вимушено залишився на окупованих територіях: Облік дітей, зокрема викрадених і примусово усиновлених у РФ. Допомога у здобутті онлайн-освіти, організація виплат пенсій та боротьба з шахрайством.
3. Організацію руху опору: Спільно з військовими структурами — виявлення колаборантів і пособників ворога. Із прокуратурою — ініціювання заочного засудження державних зрадників.
Також потрібна взаємодія адміністрацій — як на підконтрольних територіях, так і на окупованих — з підготовки до деокупації та подальшого відновлення. Наприклад, запуск патріотично-ідеологічного проєкту по Бахмуту: відновлення міста разом з обговоренням онлайн-ідеї майбутнього європейського Бахмута із переселенцями, популяризація подвигів його захисників.
Без чіткого визначення повноважень неможливо навіть сформувати кількість посадовців, які працюватимуть у цих адміністраціях. Адже спочатку визначається обсяг відповідальності — і вже під це формується штат.
Після деокупації ці адміністрації мають увійти в управління і забезпечити підготовку до виборів голів ОТГ та депутатів.
Без визначення завдань такі адміністрації перетворюються на марнотратство державних коштів і підміняють реальну роботу сил опору.
Друге запитання — хто очолить ці адміністрації?
На ці посади мають бути призначені патріоти — вихідці з цих громад. Люди, які вже зараз залучають мешканців до українського простору.
Наразі указ є, можливо, виконавців уже визначено, але жодного слова про відповідальність і повноваження не чути.
Це мав би бути повноцінний закон України, а не лише указ.
Є великий сумнів, що на посади будуть призначені ті, хто справді поклянуться на крові у своїй відданості Україні. Ймовірніше — це будуть «передвиборчі» вірнопіддані Банкової, готові щоденно «мити бюджет».
Маємо вже приклад: новим головою Сумської адміністрації призначено поліцейського, який, за свідченнями, після 24 лютого 2022 року першим утік із Луганщини і повернувся лише під тиском. Кажуть, просував його у службі А. Деркач — державний зрадник, нині сенатор РФ. Не найкраща репутація…
Якщо такі особи очолюватимуть адміністрації — крім шкоди для України нічого не буде.
Перед Зеленським — вибір: діяти в інтересах держави Україна чи, як і раніше, знищувати український дух — навіть у тих, хто вимушено виїхав із рідних громад.
На жаль, мій прогноз невтішний. Але все ж сподіваюся, що хоч завдання, повноваження і відповідальність для новостворених адміністрацій будуть визначені — бодай постановами Кабміну, якщо не законом.
Слідкуймо уважно за діями цієї, по суті, неукраїнської за духом влади — і будьмо готові «бити по руках», якщо вона знову чинитиме антиукраїнські дії.
Працюємо! Перемагаємо!
Павло Жебрівський
Коментарі
