Напевно, радісна звістка для молодих пар: за народження першої дитини держава планує виплачувати 384 тис. грн допомоги. “Задача: мотивувати українців народжувати якомога більше діточок. Для того, щоби Україна процвітала у своєму мирному майбутньому після нашої перемоги”, – сказав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він також додав, що для розв’язання цієї проблеми, в кожній українській родині має бути щонайменше троє дітей – “щоб Україна мала прекрасні майбутні перспективи”.
Мабуть, не дають мені спокою лаври англійського економіста і за трохи дивним сумісництвом – священика Томаса Мальтуса. Він, як відомо, стверджував, що населення на Землі зростає значно швидшими темпами, ніж створення засобів існування. Виходячи з цього, преподобний дійшов висновку, що чисельність населення повинна регулюватися за допомогою воєн, епідемій, обмеження шлюбів та інших приємних для вух потенційних молодят засобів. Ці свої погляди він загорнув у наукову “обгортку” й виклав у книзі “Нарис про принципи народонаселення” А ще він настійно рекомендував статеве утримання як єдиний спосіб обмеження народжуваності серед найбідніших верств населення. За що й удостоївся честі, про яку, в принципі, мріють усі вчені: висунута ним теорія була названа за його прізвищем – мальтузіанством.
Не претендую на висоти та визнання англійського науковця-клерикала, та все ж висловлю думку: нинішня програма стимулювання народжуваності – прямий шлях до погіршення становища із генофондом нації. Зрозуміло, з’явилася вона не від доброго життя: українців щороку меншає, багато хто виїхав, чимало загинуло на війні, середня тривалість життя значно поступається показникам у цивілізованих країнах. Хронічні стреси, матеріальні нестатки, погана екологія – сприятливі фактори для передчасного удостоєння некрологом. Населення посилено спивається, передчасно вмирає від усіляких болячок, гине внаслідок справжньої війни на автошляхах. Відомий політик-екстремал Дмитро Корчинський охарактеризував це явище просто й лаконічно: “Депопулізація – наслідок деморалізації”. От і вирішила було держава стимулювати народжуваність. З урахуванням статків переважної частини населення, 400 тисяч – сума достатньо значна для того, щоб спонукати багатьох рішуче відмовитися від контрацепції. У яких умовах зростатимуть діти, яке виховання вони отримають – такі нюанси батьків часто цікавлять в останню чергу; головне для них – отримати жадані гроші. Сподіватися ж на те, що у неблагополучних сім’ях виростуть генії, вундеркінди чи хоча б просто нормальні діти – надмірний оптимізм. Тут доречніше згадати приказку про яблуко, яке падає недалеко від яблуні. Коли я бачу, як молоді татусь та матуся з насолодою затягуються сигаретним димом поруч зі своїм малюком та ще й криють одне одного матюками, я згадую саме оте, ще невинне яблучко, яке вже має всі шанси зігнити. А ще задумуюся над тим, що доброго принесе державі та суспільству отаке потомство. Преподобний Томас Мальтус, мабуть, навів би й переконливі економічні обґрунтування, я ж обмежуся лише зовнішніми спостереженнями…
Ігор Дуда
