Незабаром карта Тернопільщини зазнає суттєвих змін

Зовсім скоро карта Тернопільщини зазнає суттєвих змін – замість майже 600 міських та сільських громад залишиться приблизно 50. Це стане наслідком процесів децентралізації влади.

Прихильники процесу кажуть, що таким чином нарешті буде створено самостійні у фінансовому плані громади, які матимуть більше повноважень, а водночас – більше відповідальності. Критики реформи вказують на те, що йдеться про банальне укрупнення базових одиниць, нав’язаних зверху, і вимагають місцевих референдумів, які засвідчили б волю всієї громади, а не адміністрацій. 

Та що б там же не говорили, машину під назвою «реформа» не зупинити. А от якою вона буде: прийнятною для всіх чи сповідуватиме інтереси «окремих» осіб – поки не відомо.

Що стосується Тернопільщини, то у нас більше обурення, аніж задоволення від «життя по-новому».  Причиною цьому, в більшій мірі, слугує нерозуміння того, що чекає людей після реформи, але й, разом з тим, і блокування бажання громадян самостійно вирішувати, з ким об’єднуватись.

Як не крути, Тернопільська ОДА фактично «нав’язала» перспективний план формування громад, який вкотре обговорювали на  черговому засіданні робочої групи при Тернопільській ОДА, що відбулося 10 липня, де були присутні також представники населених пунктів області.

– Метою нашої зустрічі є не обговорення, а, скоріш за все, інформування членами робочої групи про те, що ми маємо прийняти остаточне рішення щодо перспективного плану, який буде внесено на розгляд сесії Тернопільської обласної ради, – розповів Володимир Харченко, начальник Управління містобудування і архітектури ТОДА.

За його словами, станом на сьогодні лише декілька областей в Україні не мають перспективного плану і Тернопільщина в тому числі. Тому, на думку чиновника,  варто якомога швидше поставити усі крапки над «реформою».  Та на практиці це зробити набагато важче, аніж на папері. Так, це уже не перше засідання робочої групи і не перший перспективний план, запропонований чиновниками.  Однак усі  вони зазнали «фіаско» і терпіли ряд правок та змін.

–  Ми пам’ятаємо, що попередній перспективний план складався з 37 громад. За результатами вивчення пропозицій, аналізу, в тому числі і фінансової спроможності перспективних територіальних громад, на сьогодні Тернопільською ОДА на розгляд робочої групи вноситься  39 громад (додали дві), разом з тими пропозиціями щодо переходу тих чи інших громад зі складу однієї до іншої, – продовжує Володимир Харченко.

До переліку «громад-новобранців» увійшли представники Васильківського «куща». За результатами аналізу, дана громада, стверджують чиновники, економічно-спроможна самостійно вирішувати проблеми. Крім цього, було запропоновано створити Скориківську громаду, яка буде включати  в себе низку сільських рад. Також деякі села виявили бажання перейти до інших громад й отримали позитивне рішення від чиновників.ну тій, що змальована у перспективному плані, і воліють самостійно вирішувати, куди і з ким далі рухатись.

Насильно милим…будеш?

Реформа уже не перший місяць не дає спокійно спати деяким населеним пунктам в області. Так жителі села Великий Глибочок неодноразово стукають у всі двері, аби їх нарешті почули та дали право на створення однойменної окремої громади. До цього питання вони підійшли більш ніж серйозно. Проводили і сесії, і громадські слухання, збирали підписи, аби їх почули і перестали «насильно»  приєднувати до Байковецької громади (згідно з попереднім перспективним планом Великий Глибочок мав би входити до громади Байківців). Представники села Великий Глибочок кажуть, пакетом документів, які вони подавали на розгляд комісії, було обґрунтовано те, що село відповідає всім пунктам методики щодо формування об’єднаних громад. Аналогічна ситуація з селом Біла, де люди також проводили громадські слухання і вирішили, що не бажають приєднуватись до когось, а самі можуть стати центром громади.

В ОДА ж суперечать самі собі. З одного боку, наголошують, що будь-які об’єднання є виключно добровільним процесом і ніхто, навіть Кабмін, не може на нього впливати. Та, разом з тим, визначають коефіцієнт спроможності кожної громади, що автоматично «вбиває» усі надії на свободу волевиявлення людей.

–   Великий Глибочок ніколи не ввійде у громаду Байківців. Ми маємо на це право і закон за нами,-  каже жителька села Великий Глибочок.

Чиновник стверджують, що Байківці – це лише умовний центр громади. Якщо люди захочуть зробити центром Великий Глибочок чи Білу, то так і буде. Однак розділяти це нелюбе одне одному «тріо» – не хотіли.

«Показники» проти громади

Цікаво, що поділ області на громади чиновники ОДА здійснювали за певними критеріями, що включали в себе  показник економічної спроможності запропонованої громади  та кількість місцевого населення. Хоч у законі як таких «рамок» немає і основний акцент усе ж стоїть на добровільному об’єднанні.  Яскравим прикладом для засідання робочої групи стала Львівська область, яка спромоглася почути ледь не кожне село і поділити край на понад 160 територіальних громад. Але, попри нерозуміння з боку чиновників, підтримку громадяни все ж знайшли серед депутатів обласної ради.

–  Проти реформування зараз може виступати людина, в якої, перепрошую, не все гаразд з адекватним сприйняттям. Але у нас, звичайно, має бути добровільне об’єднання громадян. У мене не було минулого тижня такого дня, щоб не приїздила та чи інша громада. Як ми можемо заборонити тому ж Глибочку бути окремою громадою, якщо люди цього самі хочуть. Але ми, разом з тим, маємо людей чітко попередити, що держава фінансуватиме  виключно медицину та освіту. Якщо у вас, не дай Боже, до прикладу, в серпні місяці закінчаться гроші на сільську раду, вам їх офіційно ніхто не додасть. На цьому етапі має бути проведений відбір,- сказав голова Тернопільської облради Василь Хомінець.

Василь Хомінець підкреслив, що на «кінець» своєї каденції не хотів би, щоб люди вважали, що він виступає «за» одну громаду, нехтуючи іншою, а тому вимагав поставитися з розумінням до кожного прохання з боку громад.  До дискусії долучивсь також і  депутат облради Олександр Стадник.

–  Я не розумію агресії, що йде зі сторони Тернопільської ОДА, коли люди виявляють бажання об’єднатись в ту чи іншу громаду. Перспективний план – це є документ-бачення, як адміністрація бачить розвиток області. Але в людей є інші думки. Я не розумію, як ми насильно можемо змусити людей доєднатись до когось іншого – та ніяк! Бо після перспективного плану, який внесуть на розгляд сесії обласної ради і ми будемо його схвалювати – я ще буду думати, чи голосувати «за», чи ні. Хоча і треба дати можливість тим громадам, які визначились, рухатися. Як ви «заженете», наприклад, Великий Глибочок до Байковецької громади? Дайте їм шанс, нехай вони об’єднаються, попрацюють,-  коментує  Олександр Стадник.

Пан Стадник каже, що людям потрібно дати шанс, адже об’єднання громад дає можливість перенести центр впливів з району саме у громади. А схиляти когось до чогось чи навіть «заганяти» –  не варто.

Замість 39 – 50?

Після тривалих обговорень робоча група таки почула людей і запропонувала  замість 39 громад створити 50.  За це рішення проголосували більшість членів робочої групи. Ба, більше. Аби уникнути спекуляцій, кожен засвідчував свій голос підписом.

Таким чином до чергового сесійного засідання Тернопільської облради чиновники мають знову ж таки «переробити» карту і перспективний план і подати його на розгляд депутатам.

Коли буде сесія – наразі не відомо, але не виключено, що і цей перспективний план не знайде у стінах ради підтримки і буде надалі яблуком розбрату тепер уже не між Тернопільською ОДА та депутатами облради, а між чиновниками та громадою.

Слід додати, що насправді, реформа – це чудова можливість працювати та жити за європейською практикою, як це свого часу зробила сусідня Польща. Однак стрімкість процесу змушує насторожитись, адже коли перспективний план буде проголосовано депутатами Тернопільської обласної ради, то тоді уже буде пізно жителям тих чи інших населених пунктів бити на сполох.  Тому зараз намагаються вирішити всі питання так, як того хоче громада. Тільки от підтримка з боку чиновників відчувається не в повній мірі.

Як не крути, дана реформа – це свого роду «шлюб», з яким потрібно жити не один рік, а то й усе життя. Враховуючи усю серйозність процесу, як мінімум, дивно, чому в Тернопільській ОДА подекуди жертвують якістю і думкою люду, виставляючи на перший план оперативність та показники.