Час навчає, що будь-які події за кордоном потрібно розглядати лише через призму інтересів України. Це дозволяє визначити їх реальний вплив на наше життя.
У двох сусідніх країнах відбулися вибори: у Молдові та Грузії. На порядку денному – вибори в Білорусі. Зазначу, що московити використовують одні й ті ж підходи для політичного поглинання та підпорядкування країн, які входили до СРСР.
Цього разу кремлівська технологія політичної агресії спрацювала у Грузії. Більшість грузинів не надто шанують «національного олігарха», акціонера Газпрому та автора рецепту «Грузія по-кремлівськи» Бідзіна Іванішвілі. Але ще менше сьогодні вони сприймають його попередника – експресивного Михайла Саакашвілі та його когорту. Вдалою «родзинкою» команди Іванішвілі став білборд із зображенням зруйнованого Маріуполя й квітучого Батумі. Мовляв, якщо не переможе «Грузинська мрія», то московити анексують Грузію. Рядові грузини не побачили в опозиції лідерів, які б забезпечили розвиток країни за іншими правилами та гарантіями. Як підсумок, вони «наступили на горло власній пісні» й проголосували за «Грузинську мрію» як за менше зло. Так, колись волелюбній нації нав’язали а-ля московитське майбутнє.
Схожа спроба була і в Молдові. Прозахідній президентці Санду опонував гагауз із румунським паспортом, який балотувався на посаду президента від проросійської соціалістичної партії. Молдовські спецслужби і західні партнери нейтралізували значну агентурну мережу, яка «засвітилася» після першого туру виборів у Молдові. Це дозволило мінімізувати програш Санду серед мешканців Молдови й забезпечити перевагу на виборах завдяки голосам іммігрантів, які зберегли молдовське громадянство. Але це лише передишка. У 2025 році – парламентські вибори, можливий реванш, московити серйозно готуватимуться і виділятимуть ресурси. Суперник Санду у другому турі серед мешканців набрав понад 50%, чим зробив заявку на майбутню урядову коаліцію.
Наразі в Білорусі йде підготовка до президентських виборів, і Лукашенко поступово показує, що він – єдина перепона на шляху до анексії та поглинання Білорусі московитами. Такий наратив справді може призвести до того, що навіть ті білоруси, які його зневажають, проголосують саме за нього.
А тепер до України.
Наші втрати на фронті (людські, територіальні, технічні) офіційна пропаганда «офісу» Безумної транслює як недієздатність нашого генералітету та командирів. Насправді ж у багатьох українців складається усвідомлення, що з цією владою не те що перемоги, а навіть зупинити московитів на фронті майже неможливо, і провина лежить на владно-політичному керівництві країни. Якщо згадати грузинську модель і наративи, які просувають тут владні політтехнологи, маніпулюючи думкою людей: яким би не був, але Зеленський їздить по світу й «дістає» гроші, військову техніку, боєприпаси, зброю. А ті, хто можуть бути його опонентами, – значно гірші за нього і заважають йому захищати Україну. Паралельно зацементували й знищили свободу слова і думки. Українці фактично не бачать у ЗМІ чи соцмережах змагальності ідей, сенсів, наративів. Про це майже не говорять. Водночас «регулювання» алгоритмів соцмереж давно перетнуло межі. Там у нас є одне «ясне сонечко». Це та модель, яку впроваджують московити в Україні, як і в Грузії, а диктатор у Білорусі.
Українці чутливі до кривди. Вважаю, що їхнє терпіння вже шукає вихід на волю. Їм потрібне прибирання у нашому політичному домі та трансформація влади. Не тому, що не подобається Зеленський, а тому що його політика і дії його влади – це напрям на ліквідацію незалежної держави Україна. Ключове в цій політиці – деградація і відсутність інституцій: немає ні парламенту, ні уряду, ні прокуратури, ні судів, ні правоохоронних органів. Є тільки Зеленський, 5-6 дефективних менеджерів і чиновницька армада обслуги і паразитів. Така побудова влади призвела до мародерства як норми, шаленої корупції без будь-якого покарання як способу існування в країні.
Наприклад, нещодавно у начальниці Хмельницького МСЕК вилучили 6 млн доларів готівкою та величезну кількість майна в Україні та за кордоном.
Найбільше, що вона може отримати, – це зняття з посади і, можливо, рік-два умовно. І водночас Верховна Рада ухвалює закон: якщо у вас на подвір’ї є дрова без документів, вас можуть засудити на 7 років. І гроші та майно, вилучені у МСЕК, не будуть конфісковані. У цьому – суть і результати політики нинішньої влади: мародери, корупціонери та зрадники отримують мінімальний «наганяй», а простий громадянин може отримати 7 років. Це політика залякування людей та тримання їх у безкінечному страху.
Ми маємо зламати московитський сценарій і перестати миритися з тим, що ми нічого не змінимо і ні на що не можемо вплинути. Це не має нічого спільного з інтересами України. Ми не Білорусь, не Абхазія і не Придністров’я. Ми платимо кров’ю за свої вольності, можливості, добробут.
Нинішня влада зі своєю політикою має піти геть! Вони не зміняться, не змінять свої підходи до України, українців і до війни. А справжнім українцям по духу слід пам’ятати, що ключовим постулатом сильної і справедливої держави є принципи демократії: змінність, звітність, прозорість усіх гілок влади. Про це твердить наша Конституція.
Переможемо.