Спостерігаю за ажіотажем навколо обрання Трампа. Коротко: «Трамп — наше все»! І це не тільки в Україні. Про це говорять і в Європі, і в Китаї, і не безпідставно. США є лідерами світу за показниками економіки, військової міцності та іншими. Але орієнтація лише на дії та рухи Трампа нагадує мені зашпори, які, впевнений, скоро відійдуть. До інавгурації шквал емоцій стихне, і всі заживуть спокійнішим життям і власними потребами.
В українському сегменті соцмереж вишукують посили від Трампа, його сина, зятя, спонсора Маска та іншого оточення. Українці намагаються зрозуміти, яка ж доля чекає на Україну. Зрозуміло, що наша збройна міцність і стійкість у великій мірі залежать від рішень США. Фінансування Америкою опору України є найбільшим серед усіх країн світу. Але покладатися виключно на критерій азійського анекдоту — «в який бік нахилена тюбетейка у Трампа, туди і нам» — повірте, негоже. Хоч українські ЗМІ, контрольовані Банковою, підштовхують нас до думки, що все залежить від США, від Трампа.
Перегляньте також:
- Тернопільщина прощається із воїном Петром Костенком
- Посольство США попередило про можливу “серйозну атаку” на Україну
Хочу наголосити: дуже багато залежить від самих українців. Наскільки ми усвідомлюємо, що будь-яке перемир’я — це лише відкладена війна. Навіть якщо нам здається, що війна зайшла у глухий кут, не все так однозначно.
По-перше, не все добре в росії. Вже сьогодні головний по нафті в росії — Сєчин — пропонує об’єднати три монстри: «Роснефть», «Газпром нефть» і «Лукойл» в єдину нафтову компанію, бо одноосібно їм не вижити. Це близько 60% бюджету рф. Московську бензоколонку очікують нові удари: з 1 січня 2025 року Саудити збільшують видобуток нафти, і водночас Трамп обіцяв, що кожна свердловина в Америці буде качати нафту. Разом це призведе до збільшення нафти на ринку, зниження її ціни і, відповідно, до проблем з фінансами для війни у росіі. Окремо варто зазначити, що наразі ставка рефінансування Центробанком РФ підвищена до 21%. Тобто кожен 5-й рубль є порожнім, що фактично унеможливлює інвестиції в економіку, гарантує ріст цін та інфляцію. Додатково, врожай картоплі у болотистих регіонах цього року на 20% менший, ніж минулого. Витрати росіян суттєво впливатимуть на їхню спроможність продовжувати «м’ясні» штурми, які є запорукою їхньої моделі окупації України. А протиріччя між фсбешними бізнес-кланами лише зростатимуть.
По-друге, наростання тиску в Європі. Після Будапештської конференції цими вихідними відбулася зустріч чотирьох прем’єрів: Стармера, Шольца, Макрона і Мелоні, де, зокрема, обговорили обрання Трампа, протидію Китаю, який ввів санкції проти Європи, та допомогу Україні проти Московії в разі президентства Трампа. Європа готується до відставки Шольца, на заміну якого може прийти рішучий Мерц, який за тиждень зробив щонайменше чотири заяви на підтримку України та з пропозиціями щодо заміщення американської допомоги у протидії московії. І хоча у США Трамп отримує моновладу: він — президент, контролює Сенат, Конгрес і Верховний суд США, проте протидія з боку великого капіталу і бюрократії, яку він збирається звільнити, буде наростати з кожним днем. На додаток, виконання «передвиборчих» обіцянок скоротити соціальні видатки і медичні страховки обов’язково обурить і його виборців. Йому будуть потрібні зовнішньополітичні перемоги.
Підсумую.
Віра українців у свої сили, а також збройні та фінансові ресурси, що надходять і надходитимуть у майбутньому, адже рішення країн-партнерів уже прийняті, дозволяють боротися далі. Не все добре в московії; Європа прокидається; Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і Генеральний секретар НАТО — наші щирі друзі і прихильники, а про британців і годі говорити. Та й це точно не весь список, адже з нами ще й Японія, Норвегія і Південна Корея.
Американський народ і великий капітал не підкоряться лише Трампу і Маску. Все це дає підстави усвідомити, що не все втрачено, і Україна зобов’язана перемогти московію. Вкрай важливо здійснити кроки, які залежать від нас самих, — навести лад у своєму домі і подолати безлад, який панує в управлінні країною. Це те, на що ми можемо вплинути, не очікуючи, що скаже Трамп, а працюючи на Перемогу і відновлюючи силу української Державності.
Працюємо. Перемагаємо.
Павло Жебрівський.
