Мирослав Луцишин, семирічний хлопчик з Тернополя — наймолодший вояк Першої світової війни. Його в оточенні австрійських військовиків бачимо на пожовклих світлинах, опублікованих ще восени 1936 року у львівському часопису «Літопис Червоної Калини».
◉ Цього року, коли минає 105 років від дня народження Славка, долею цієї дитини цікавляться дослідники та краєзнавці.
◉ Отже, «Літопис» повідомляє, що народився Мирослав Луцишин 22 травня 1908 року під Тернополем (тоді Загробеля, вулиця Болотна, 19; нині це вулиця Чумацька мікрорайону «Дружба» на місці села Загребелля).
◉ В серпні 1914 року вибухнула Перша світова війна, російсько-австрійський фронт покотився від Збруча аж до Перемишля. Навесні 1915 року, після Горлицького прориву німецько-австрійського війська, почався стрімкий Великий відступ російського війська.
◉ В липні 1915 року в Галичині фронт зупинився між Тернополем і Зборовом. І саме тут, під селом Озерна (20 км від рідного Загребелля), опинився під той час Славко.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
◉ Семирічного хлопчика тяжко поранило, він потрапив до військово-польового шпиталю 3-ї австро-угорської армії. Австрійські військові медики його виходили, але куди йому було йти?
◉ Мати втікаючи від росіян загубилась під час «вирівнювання фронту» (потім стало відомо, що вона опинилась аж у Нижній Австрії, була евакуйована із зони зятяжних бойових дій в Ґмінду).
◉ Батько, австрійський вояк, на фронті потрапив у російський полон. У вересні 1915 року дивізії 3-ї армії терміново перекинули на недавно відкритий італійський фронт, тож австрійські військовики забрали Славка зі собою.
◉ Але, як кожен мундуровий, мусив відслужити щонайменше три роки як справжній солдат. Служив у тому ж таки військово-польовому шпиталі санітетом (санітар, що доглядає хворих; рядовий медичної служби): спочатку в Сербії, а потім — вже у складі новосформованої 11-ї армії (точніше: санітарна колона №19 22-ї дивізії III корпусу) — у південному Тиролю (італійське Трентіно).
◉ Воював, отже, Славко чотири роки і протягом 1915–1918 років пройшов російський та італійський фронти. В «Літопису Червоної Калини» знаходимо знимки Славка (десятилітнього кайзер-єгеря) у товаристві командувача 11-ї армії генерал-полковника Віктора Данкля та інших достойників австро-німецького генерального штабу.
◉ По війні він повернувся до цього фаху, в 1936 році студентом студіював медицину.
◉ В березні нинішнього року на сайті Hurtom виклали скани згаданого випуску «Літопису Червоної калини». Їх зауважив і через тиждень опублікував Славкові знимки в своєму LJ блоґер joanerges. Ще через два місяці ці знимки поширив на тернопільському «Погляді» також тернопільський краєзнавець Ігор Аркуша — із жалем констатуючи, що про подальшу долю Луцишина ми нічого не знаємо достеменно.
◉ Згодом жаль трохи розвіяв його земляк Микола Шот, з’ясувавши, що відома дослідниця історії Тернополя Любомира Бойцун мешкає на тій самій Чумацькій вулиці і пам’ятає родину Луцишиних.
◉ Зберігся тут і їх будинок — у ньому (тепер трохи перебудованому) мешкає вже третє покоління Луцишиних, і для них леґендарний Славко — татів вуйко Мирослав.
◉ Любомира Бойцун каже, що в цьому домі відразу по закінченні війни родина Луцишиних зібралася у повному складі. Батько і мати Славка прожили тут до старості й виховали шістьох дітей.
◉ «Старий Луцишин» — так називає пані Любомира батька Славка — був справним бляхарем і ковалем, тому до нього часто зверталися сусіди, він допомагав чим міг. Помер він наприкінці 50-х.
◉ А от Славко Луцишин загинув набагато раніше. Любомира Бойцун припускає, що він міг працювати у підпіллі ОУН (недаремно ж у 1939 році перші «совіти» заарештували його сестру Ольгу, щоправда, згодом відпустили). Також він міг працювати і в міській управі.
◉ Достеменно відомий, натомість, факт, що загинув Славко Луцишин у віці 35 років. Щобільше, польський дослідник-хроніст Тернополя Чеслав Бліхарський називає точну дату і час смерті Луцишина: сьома година вечора 9 жовтня 1943 року. У розвідках Бліхарського йдеться, що саме цього дня і в цей час.
◉ Славка Луцишина вбили в скверику у центрі Тернополя. Його застрелили, і той, хто це зробив, «замів сліди» димовою шашкою. Звісно ж, вбивцю ніхто не шукав…
◉ Безперечно, насичений життєпис Мирослава Луцишина мав би зацікавити місцевих істориків та краєзнавців. І важко не погодитися з думкою Миколи Шота: «Одна війна зробила Славка Луцишина леґендою, інша — забрала життя».
✇ ДЖЕРЕЛО:
⚑ Соломія Криницька
◉ ► ВІДЕО: ► https://www.youtube.com/watch?v=cF111GwN0MQ
© ◄Український Трикутник► facebook.com/ukrainian.t
⚑ Соломія Криницька
◉ ► ВІДЕО: ► https://www.youtube.com/watch?v=cF111GwN0MQ
© ◄Український Трикутник► facebook.com/ukrainian.t
