На Закарпатті розцвіла заповідна Долина нарцисів

Туристів у ці дні, незважаючи на доволі прохолодну погоду, досить багато. Між мандрівниками є й угорці, і французи, і словаки, і кияни, і львів’яни, повідомляє «Карпатський об’єктив».

Вхід на територію заповідника у цю пору безкоштовний. Крім споглядання та фотографування провісників березня, для туристів працює ще й музей нарциса, а екскурсоводи організовують на Долину подорожі навіть для хустян.

Цікаво, що про березневі білі дзвіночки у місті над Тисою існує своя, не притаманна більше жодному регіону легенда. Згідно з оповідкою, багатий пан поклав око на вродливу бідну дівчину, однак вона кохала свого сусіда, який був їй рівнею. Не хотіла Марія пов’язувати долю із паном і нехтувала його залицяннями. Тоді багач підстеріг дівчину, коли вона поверталася з подружками із міста і викрав її. Ув’язнена сиділа вона в темниці Хустського замку і гірко плакала. Степану правдами-неправдами якось вдалося вночі визволити Марію, однак на світанку пан знайшов закоханих і, палаючи люттю, застрелив обох. На місці, де пролилася кров дівчини виросли білі тендітні підсніжники, а там, де забагряніла кров Степана, виросли сині ніжні шафрани. Побачивши диво, переможене коханням серце пана не витримало і розірвалося.

Цю казку часто розповідають нині відвідувачам заповідника.

Однак далеко не всі навідуються у Долину нарцисів просто для споглядання квітів. Є й такі, що рвуть їх, затоптують.

Та не слід забувати, що підсніжники і шафрани занесені до Червоної книги України і за їхнє знищення передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, розміром від 1700 до 3655 гривень