Тернопільщину може спіткати доля африканських країн. За кілька років область має всі шанси втратити запаси питної води. Щороку на карті регіону з’являються нові обезводнені міста і села, у яких пересихають криниці та річки. Природоохоронці закликають владу вживати радикальних заходів, а населення – берегти кожну краплину.
Про це пишуть на сторінках газети Номер Один.
Перегляньте також:
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
Висихають колодязі та ріки
Проблема дефіциту води є комплексною і залежить як від кліматичних умов, так і впливу людини на зовнішнє середовище. Песимістичні прогнози щодо обезводнення області науковці робили вже давно. Кілька років тому «Номер один» навіть побувала у населених пунктах області, які стали першими жертвами передбачуваного лиха. Втім тривожні дзвінки не зворухнули суспільство. В результаті невтішна тенденція стала охоплювати все нові селища та села.
Однією з причин такого явища є кліматичні зміни, каже директор департаменту екології та природних ресурсів ТОДА Орест Сінгалевич.
– Тернопільщина розташована на водорозділі двох морів – Балтійського та Чорного. Усі наші річки розділені між двома басейнами Прип’яті та Дністра. Вони беруть початок на Тернопільщині і стають повноводними уже за межами області. Жодної транзитної річки, крім Дністра, в області немає. Гідрографічна сітка у нашому регіоні дуже розгалужена. На квадратний кілометр території припадає 420 метрів водотоку. Однак ці річки маловодні і рівень води залежить від кількості атмосферних опадів. Вони різко реагують на забруднення, засмічення та порушення режиму їх охорони, – каже Орест Сінгалевич.
Із підземними водами у нас також не склалося, тому що всі наші поверхневі води пов’язані з підземними горизонтами. Систематично геологічною службою України проводиться моніторинг стану підземних вод. Станом на 2014 рік у верхніх шарах рівень води знизився на 22 см, у нижніх – на 18 см, у крейді – на 10 см, а в селурі – на 12 см. Дослідження стосувалися Волино-Подільського артезіанського басейну, до якого входить і наша область. Зважаючи, що в 2015 році, у порівнянні з попереднім роком, опадів було значно менше, ситуація лише ускладнилась.
Найбільше від дефіциту води страждають південні райони області: Борщівський, Заліщицький, Чортківський. Причина – особливі геологічні умови. У північних районах області знаходяться найбільш водоносні горизонти.
– Особливо турбує стан водозабезпечення сіл та хуторів, які знаходяться на водорозділах річок. Частина з них бере воду зі шахтних колодязів, інші – з колонок-качалок. Останні забирають воду з верхніх підземних горизонтів, тому тут ситуація трохи краща. А от шахтні колодязі міліють. Прикро, але зараз люди не мають можливості задовольнити свої мінімальні потреби. Частина жителів села мають господарство: худобу, свиней, птицю. У вододефіцитних селах їм доводиться щодня довозити воду з інших населених пунктів, – каже Орест Сінгалевич.
До слова, у 2015 році вперше департамент екології Тернопільської ОДА почав видавати дозволи на використання води для таких потреб, як зрошення. Також в області вперше зменшено ліміти для підприємств.
У свій час було голова ТОДА підписав розпорядження, відповідно до якого до кінця 2015 року райони області мали провести інвентаризацію вододефіцитних населених пунктів, а згодом розпочати будівництво свердловин. На жаль, інвентаризацію зробили лише окремі райони. Тобто розпорядження районними адміністраціями не виконано. Уже не говорячи про спорудження свердловин. Розраховувати, що люди виконають ці роботи за власні кошти, не доводиться. Вартість найменшої свердловини становить близько 150 тис. грн. А свердловини глибиною 120-130 м з повною комплектацією – понад 400 тис. грн. Одна потужна свердловина здатна задовольнити близько сотні домогосподарств. Відтак, єдиний вихід – органи влади, в першу чергу районні адміністрації, сільські, селищні та міські ради мають вирішити питання виділення коштів із бюджетів для проектування та термінового будівництва свердловин.
За оренду ставу розплатились одним коропом
На таке формулювання, мабуть, одразу виникне запитання: а де ж взяти гроші? Виявляється, вони у влади під носом. Утім треба вміти їх акумулювати.
На сьогодні третина поверхневих вод області використовується для потреб рибництва. Ще у серпні 2015 року районним адміністраціям було доручено переглянути договори, укладені ними у попередні роки з користувачами водойм. Близько 90% користувачів, які використовують воду для вирощування риби, платять лише 30 грн. за оренду 1 га ставу в рік. Виходить, тим, хто вирощує рибу, оренда двох гектарів водного плеса обходиться в одного товарного коропа, який нині на ринку коштує 60 грн. за кг.
Департамент екології провів розрахунки. За оренду водних об’єктів до бюджету області надійшло 194 тис. грн. Кошти потрапляють у бюджети тих рівнів, де об’єкт надається в оренду. І їх можна використати на будівництво свердловин.
– Ми провели розрахунки по 27 найбільших орендарях області, які використовують приблизно 2,5 тис. га водного плеса, – каже Орест Сінгалевич. – Через те, що договори не були переглянуті, бюджети недоотримали 616 тис. грн. Загалом в області здано в оренду понад 5 тис. га водного плеса. Відтак ця сума по області зростає удвічі. Виходить, до бюжету не надійшло близько 1,3 млн. грн.
Звичайно, на ці кошти проблему водопостачання сіл не вирішити. Та, крім цього, можна залучати кошти різних фондів, а також брати участь у проектах.
– На жаль, змушений констатувати, що в Україні і в нашій області в цілому єдиної цілеспрямованої політики в питаннях адаптації до змін клімату немає. Першочерговими заходами ми бачимо будівництво в області ставів-акумуляторів. Згодом їх можна використовувати для потреб господарств, зрошення сільськогосподарських угідь. Також такі заходи призведуть до пом’якшення мікроклімату, – каже Орест Васильович.
У деяких південних господарствах починає розвиватися городництво та садівництво. Зі зміною кліматичних умов для виробництва сільськогосподарської продукції потрібно штучно створювати відповідні умови. Інакше область не тільки втратить свій унікальний статус аграрного регіону, а й взагалі залишиться без води.
Цифра: 1,3 млн. грн. недоотримав обласний бюджет у 2015 році через саботаж переукладання договорів з користувачами. За даними департаменту екології та природних ресурсів ТОДА
Довідка. За запасами води, доступними для використання в Україні, в середньоводні роки на людину припадає 1,09 тис. м3, а в маловодні – 0,62 тис. м3 води.
Централізованим водопостачанням забезпечено 65% українців: 83% – у містах, 26% -у сільській місцевості. Водою з колодязів користується близько 11 млн. громадян України. За офіційними даними, 1,8 млн. колодязів забруднені. Централізованим водовідведенням забезпечено 53% населення України: 74% – у містах та 9% – у сільській місцевості.
Коментар
Марія Бойко, заступник міського голови м. Бережани:
– У селі Рай, що на Бережанщині, проживає майже 2 тис. сімей. Практично кожне господарство має на подвір’ї власну криницю. Та останнім часом колодязі почали масово висихати. Існує велика загроза, що за кілька років люди можуть взагалі залишитися без води. Крім того, у селі є гуртожиток, який колись належав підприємству «Керамік». До будівлі вже багато років не підведено води, тому мешканці змушені набирати її з джерел, що у сусідньому парку. Раніше їх було три. Однак два нещодавно висохли. Якщо й те, що залишилось, висохне, настане біда. Проблеми з постачанням води має й дитячий садок села Рай. Дошкільний заклад забирає воду з колодязя, який знаходиться в користуванні пансіонату для дітей з особливими потребами. У будь-який момент заклад може припинити доступ до колодязя і діти залишаться без води.
Бережанською міською радою було прийнято рішення збудувати свердловину, яка б забезпечувала водою село Рай, гуртожиток та садочок. Вартість проекту становила близько 900 тис. грн. Міська рада подала його на конкурс об’єктів, які фінансуються за кошти Фонду регіонального розвитку. Сума співфінансування з міського бюджету становила 200 тис. грн. Однак конкурсна комісія не затвердила цього проекту. Як, зрештою, і проекту щодо заміни водопровідної мережі у Бережанах. Загалом рівень води в районі в останні роки суттєво знизився. Це ж стосується річки Золота Липа, яка з повноводної перетворюється в потічок. Я вважаю, що дефіцит води в населених пунктах є загальнодержавною проблемною, яка потребує вирішення на всеукраїнському рівні.
Галина Проців, голова ГО екологічний клуб «Край»
– Існує три основних проблеми глобальних ресурсів водних ресурсів. До них належить надлишок води, її забруднення та маловоддя. Перш за все, причиною останнього є маловоддя вирубка лісів та пралісів. Це в свою чергу призводить на порушення водоутримуючих властивостей ґрунтів. Провокуючим фактором маловоддя є порушення режиму формування опадів через глобальні зміни клімату. А також збільшення природного випаровування з поверхні водних об”єктів (будівництво штучних водойм і в.т.ч. великих водосховищ) та випадки грубого раптового антропогенного втручання в природнє середовище (видобуток ґравію, зміна русел річок, дериваційні м-ГЕС)
Зменшення кількості води має мати важкі наслідки для людства. Це і відсутність питної води для населення, відсутність води для господарських цілей для екосистем тощо.
Для попередження таких явищ в першу чергу необхідно запровадити інтегроване управління водними ресурсами (ІУВР) за басейновим принципом. Заборонити (повна заборона) вирубки лісів, накласти мораторій на деякі види водокористування, а також забезпечити дотримання режиму прибережних захисних смуг і водоохоронних зон.
