Двадцять сотих на березі Серету у провулку Цегельному можуть і засадити, і засіяти. Ділянку площею десять сотих депутати міської ради віддали громадянці Марії Хіті під садівництво. Ще десять сотих поруч – Анатолію Артемчуку для будівництва житлового будинку.
Тепер дві ділянки на березі об’єднані в одну та огороджені спільним парканом.
Перегляньте також:
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
Щасливі отримувачі
Лише декілька тижнів тому на ділянках почався рух. Ми з’ясували, як, кому та з якими порушеннями на халяву віддали берег.
Проект землеустрою щодо безоплатної передачі 10 сотих під будівництво житлового будинку у провулку Цегельгному в 2010 році затвердили міські депутати попереднього скликання рішенням №5/33/43. Підписався під рішенням сесії Роман Заставний. Отримувач землі – Анатолій Артемчук. Ми не знайшли прив’язки чоловіка до представників влади чи “сильних світу містечкового розливу”. Проте, зважаючи на розташування ділянки та складність процедури отримання безоплатної землі, цілком можливо, що хтось використав “незамазане” ПІП. Чоловік, до слова, 1947 року народження, тернополянин.
Іншу ділянку, під садівництво, безоплатно передали у власність депутати уже цього скликання. Підписав рішення №6/13/100 Сергій Надал. Щоправда, дозвіл на розробку проекту землеустрою дала попередня каденція депутатів. Ділянка під садівництво, якщо хтось не знає, також дозволяє будувати – будинок до 300 квадратів і господарські будівлі до 100 квадратних метрів. Отримувач землі – Марія Хіта. Ми довго з’ясовували, хто ця щаслива тернополянка, і дізнались – сестра Зеновія Новосельського, який за часів правління Романа Заставного керував фінансовим управлінням і навіть був заступником мера.
– З мого боку не було жодної протекції, – сказав по телефону пан Зеновій, якого ми прямо спитали про землю. – Сестра сама зверталась. У неї свої справи, у мене – свої…
Обоє тернополян, можна припустити, – підставні особи, бо важко пояснити той збіг, що дорогу землю люди отримали безоплатно, всупереч генеральному плану. Окрім того, тепер ці ділянки об’єднані одним парканом.
Ліси та лісопарки
Річка Серет, згідно з класифікацією, належить до середніх річок. Згідно з Земельним кодексом України, біля таких річок передбачена прибережна захисна смуга завширшки 50 метрів. У її межах не можна ані садівництвом, ані будівництвом займатися. Такі ж обмеження – у Водному кодексі України. Разом з тим, закон дає можливість місцевим радам у межах населених пунктів змінювати природоохоронну смугу. І такі зміни були, роз’яснили нам в екоінспекції.
“На замовлення Тернопільської міської ради, інститутом «Тернопільдіпроводгосп» розроблено проект меж прибережних водозахисних смуг і водоохоронних зон Тернопільського ставу і річки Серет у межах міста Тернополя, який погоджений Державним управлінням екологічної безпеки у Тернопільській області, згідно з протоколом погодження меж прибережної захисної смуги і водоохоронної зони річки Серет і Тернопільського ставу від 04.08.1998 року. В межах провулку Цегельного м. Тернопіль вздовж річки Серет встановлена прибережна захисна смуга згідно з вищевказаним проектом”, – написали у відповідь на наш запит екологи. Які саме “відступи” від ріки залишились, не повідомили. Згаданий проект меж своїм голосуванням міські депутати затвердили в 2004 році. Для з’ясування метражу нових захисних смуг ми звернулися до проектної організації, яка розробила проект. Там показали ділянку річки у провулку Цегельному. Згідно з кресленнями “кордон”, за межами якого захисна зона йде зигзагами, оминає вже існуючі подвір’я, а також ділянку площею 20 сотих, на якій є старі технічні споруди. І хати, і споруди з’явились ще за радянських часів. Власне, на тих 20 сотих і виділили згадані вище земельні ділянки. Формально землі розміщені за межами природоохоронної зони, хоча і за 15 метрів від води, згідно з кадастровою картою.
Дотримання природоохоронних зон при виділенні землі – надважливе питання. Проте не у вказаній місцині. Достатньо подивитися у генеральний план Тернополя, який є на сайті міської ради. Згідно з основним містобудівним документом, береги річки, у місцині, де дали землю, позначені як територія лісів та лісопарків. На тій землі – не ділянки житлової чи комерційної забудови, а саме територія лісів та лісопарків.
– Дерева, які були, зрізали, – каже тернополянин Микола, який живе у провулку Цегельному. – Прохід до джерела загородили. Приїжджали люди крутими машинами. Ходили, оглядали, кроками міряли. Вже і на третю ділянку поряд, схоже, оком кинули. Чув, що хочуть будинок багатоповерховий звести.
Третя ділянка, на яку, за словами чоловіка “оком кинули”, – біля перехрестя провулку Цегельного та вулиці Шептицького. Вона майже повністю у межах природоохоронної смуги річки. Проте, як ми дізнались у проектному інституті, міська рада в 2013 році замовила зміни меж прибережних захисних смуг Ставу та Серету. Так ось, у провулку Цегельному після змін третя ділянка опинеться вже за межами захисту. Але і там, згідно з генеральним планом, – територія лісів і парків.
Забули про генплан
Проекти землеустрою щодо відведення ділянок розробило комунальне підприємство міської ради “Земельно-кадастрове бюро”. За кожен проект проголосували депутати. Документи мали б бачити і в земельнову відділі мерії, і в управлінні архітектури. Та, припускаємо, оскільки “свої” робили для “своїх” – на закон зважали не особливо. Міський відділ Держземагентства – ще одна земельна організація, яка повинна надати свої висновки і перевірити відповідність ділянок законам.
До 2010 року технічні функції державної реєстрації ділянок здійснював регіональний відділ “Центру ДЗК”. Робили це на основі висновків, зокрема й архітектурного управління і Держземагентства. Таким чином приватним став шмат берега для громадянина Артемчука. Вже у 2011 році функція реєстрації, але знову ж таки з перевіркою відповідності законам, перейшла до відділу Держземагентства. Він і провів державну реєстрацію ділянки берега для громадянки Марії Хіти.
Разом з тим, у відповіді на наш інформаційний запит у міському відділі Держземагентства пояснили, що проекти землеустрою, згідно з земельним кодексом у редакції до 2013 року, погоджувала ціла комісія.
“До складу Комісії входили уповноважені представники міського органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини…”, – написали у відповіді за підписом Юрія Фролова.
Просимо правоохоронців публікацію розцінювати як офіційну заяву про злочин. Закликаємо міліцію перевірити відповідність генеральному плану проектів землеустрою відведення землі, а також процедури державної реєстрації. Просимо повідомити редакцію про результати. Якщо правоохоронці на місцевому рівні, як це буває, проігнорують публікацію, обов’язково звернемося в Генеральну прокуратуру та у Міністерство внутрішніх справ.
Андрій ШКУЛА, Юрій ШТОПКО, “20 хвилин“
