У храмі села Старий Вишнівець на Тернопіллі замироточила літографія ікони Дубенської Божої Матері. Сюди вона потрапила з Дубна, що на Рівненщині, – її сільському храму презентував настоятель Свято-Іллінського собору отець Ігор (Когут).
У Старому Вишнівці першим дивовижне миро помітив отець Святослав (Швець). Спочатку на іконі проявилося декілька масляних крапельок, згодом мироточіння виявилося таким рясним, що рідину почали збирати в чашу. При цьому частину мира передали й в Дубно.
Перегляньте також:
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
Не так давно образ Дубенської Божої Матері проявляв подібне диво в Свято-Покровському соборі міста Рівного. А ще раніше – в храмі села Привільного Дубенського району, куди копію Дубенської чудотворної ікони Божої Матері привезли з Чернігівського собору. Поруч почав оновлюватися й образ Донської Богородиці, один із найдавніших тутешнього храму. Дива продовжилися в Дубні в Свято-Варваринському монастирі, куди з Привільного доставили святиню. Там ризи Божої Матері вкрилися новим миром, замироточила й монастирська ікона «Всецариця», котра перебувала на одному престолі. Мироточиве диво, пов’язане з копіями дубенської ікони, відбулося і в церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Миколаївка.
Найперший факт дива, пов’язаного з містом Дубном, зафіксовано в 1565 році. Тоді біля оригіналу ікони, що замироточила, несподівано прозріла сліпа жінка. На той час святий образ перебував у Спасо-Преображенському чоловічому монастирі міста Дубна. Сюди під час Великого посту часто навідувався князь Василь-Костянтин Острозький, який привіз ікону як дарунок обителі. Раритет переходив з покоління в покоління, з одного століття в інше, вірно слугував мирянам, аж доки його в минулому столітті не викрали зі святої обителі.
– Можливо, цей оригінал є вцілілим понині, – зазначає отець Ігор (Когут), – ходять чутки, що оригінал знаходиться в приватній колекції колишніх високопоставлених чиновників. Цікаво, що багатьом прихожанам снився один і той же сон – святиня повертається і її велелюдно зустрічають на рідній землі. Відтак на все Воля Божа. Можливо, справді колись матимемо за радість бачити намолений віками образ. Бо чому ж так часто нині мироточать копії чудотворної ікони?
Сергій НОВАК
