Сьогодні Україна переживає важкі часи. Ворог в особі російських найманців, сепаратистів із Донецької та Луганської областей, зазіхають на територіальну цілісність та незалежність нашої неньки-України.
Перегляньте також:
- Молодий тернополянин втратив 165 тисяч гривень на фейковій роботі
- Олександр Сирський доповів про успіхи ЗСУ на Курщині
Тому питання часткової мобілізації, оборони національних інтересів, боротьби з ворогом є пріоритетним не лише для керівництва держави, а й справжнього українця-патріота. Чимало синів і дочок цій боротьбі уже віддали найдорожче – життя.
Сьогодні побутує думка, що зменшився патріотичний дух. Однак, таке твердження спростовує поступок нашої землячки, жительки міста Копичинці, фельдшера, реабілітолога за професією, матері – Катерини Бакун. Вона добровольцем іде служити Україні та її народу.
«Моя родина – патріоти, адже я родом з Радехівського району Львівської області. Тому прийняла таке рішення виважено і свідомо. Хочу всі свої знання та вміння принести на користь нашій державі та тим, хто її захищає», – каже жінка.
Катерині професія військового не є новиною. Адже вісім років разом із чоловіком-військовим проживала в гарнізонах у різних куточках нашої держави. Два роки з них пройшли безпосередньо в Луганській області, нині окупованій сепаратистами. Працювала в лікувальних закладах Свердловська, Должанки. Там же й родила дочку. І ніколи не думала, що через сім років повернеться туди військовим.
Катерина давно виношувала у серці думку про те, щоб бути миротворцем, максимально використати свою професійну майстерність на користь людині. Думала, що це буде Ірак, Лівія. І ніколи й гадки не мала, що вона пригодиться Україні.
Нещодавно демобілізувався її брат. Упродовж всього часу його служби родина переживала за нього і просила Господньої охорони. Сьогодні вони благословляють Катю на таку важливу місію. І ми теж кажемо : «Щасливої служби, Тобі, Катерино! Нехай Матінка Божа береже Тебе!». Вчинок цієї тендітної жінки, матері семирічної дочки викликає не лише захоплення, а й гордість за наш народ.
