Чи спроможний я витримати навантаження військової служби? Як вони позначаться на стані мого вже зовсім не ідеального, як колись замолоду, здоров’я?
Такі запитання, вочевидь, виникають у кожного, хто йде до війська.
Перегляньте також:
- Чорна звістка для Тернополя: загинув боєць Віталій Бабій
- “На щиті” додому на Тернопільщину повертається захисник Дмитро Самосюк
Тема особистого здоров’я дуже чутлива, бо, на відміну від типових для всього війська речового та харчового забезпечення і порад, що додатково взяти із собою до армії, є максимально індивідуальною.
З огляду на це в черговому тексті з циклу «Мобілізація: випробувано на собі» кореспондент АрміяInform пише насамперед про особистий досвід, тому зроблені спостереження та поради обмежуються здоровим глуздом, і в жодному разі не можуть претендувати на фаховість.
«Фізуха»: буде важко, але під силу
Базова загальновійськова підготовка (БЗВП) передбачає чималу щоденну фізичну активність, тож навантаження у навчальному центрі (НЦ) будуть суттєвими. Їх, звичайно, не порівняти з бойовими, однак «фізуха» до моменту випуску прокачається доволі суттєво.
Власне, одним із вагомих завдань підготовки бійця є поліпшення його фізичної форми до рівня, придатного для виконання бойових завдань. Досягатимуть цього в різний спосіб, однак не варто боятися, що з вас вимагатимуть непосильного.
Серйозно травмований чи, не приведи Боже, загиблий під час навчань рекрут — це серйозна відповідальність для навчального центру. А якщо це сталося внаслідок невиявленої хвороби — то і для ВЛК.
Тому під час навчання ніхто не буде змушувати солдата виконувати непідйомні для нього завдання і, тим більше, заганяти його до непритомного стану. Навантаження зростатимуть суттєво, але поступово, і до завершення БЗВП ви здивуєтесь, наскільки поліпшились ваші фізичні спроможності.
Не лінуйтесь — «підтягніть» фізпідготовку завчасно
Звичайно, чоловікам віком понад 40 років буває важко угнатися за 25—35-літніми молодиками, особливо коли йдеться про спринтерські забіги — швидке інтенсивне, але водночас і короткотривале фізнавантаження.
Однак на стаєрській дистанції — під час тривалих навантажень — ситуація помітно вирівнюється — 45-річні витягують не гірше за молодших побратимів.
Особливо помітно це щодо чоловіків із села, звиклих до важкої фізичної праці. Зазвичай вона не передбачає швидкості, але є тривалою, тому «на довгих дистанціях» вони витягували краще за молодших, але гірше фізично підготовлених чоловіків з міста.
Тож чим більш звичними ви є до фізичної праці та чим кращою буде ваша фізична форма від самого початку — тим легше даватимуться вам навантаження у НЦ. Тому варто завчасно «підтягнути» фізпідготовку до прийнятного стану.
«Рвати пупа» не варто, але й «відбувати номер» не слід
Як у школі учень навчається не для оцінок і вчителів, а для життя, так і в навчальному центрі рекрут здобуває знання і поліпшує фізпідготовку не для інструкторів, а для самого себе. Бо чим краще підготовленим піде він потім на бойове завдання, тим вищими є шанси повернутися з нього живим і неушкодженим.
Тому не варто намагатися «відбувати номер» номер «для проформи» — можливо, інструктор не помітить цього чи, помітивши, не зробить зауваження. Однак потім на полі бою ви дуже пошкодуєте про свої хитрощі.
Чесність, насамперед із самим собою, — найкраща політика. Якщо виконувати всі завдання максимально ретельно і якісно, на межі своїх спроможностей, то поступово вони зростатимуть. Бо саме надзусилля поступово піднімають планку ваших можливостей.
З другого боку, бездумно «рвати пупа» також у жодному разі не треба — нічим хорошим це не закінчиться. Ніхто не відчуває ваше тіло краще за вас самих, тому грамотно розрахувати навантаження — одне з умінь, яке слід буде сформувати у навчальному центрі.
Базова меддопомога якісна, однак дбайте про себе й самі
Правильно розрахувати навантаження так, щоб не нашкодити власному здоров’ю, треба вміти самостійно. Досвідчені інструктори, звичайно, допоможуть у цьому порадою і прикладом, але головним має бути насамперед внутрішній самоконтроль, а не розрахунок на допомогу ззовні.
Те саме стосується медичної допомоги — її за необхідності нададуть негайно і якісно, однак смикати медиків через дрібниці не варто.
Чимало незначних негараздів зі здоров’ям цілком успішно залагоджуються самостійно — достоту так само, як і в цивільному житті.
У віці, старшому за 40 років, ви вже явно маєте відповідний досвід і знаєте, коли можна підлікуватися самостійно, коли ж необхідно звернутися до лікарів. Сміливо застосовуйте його у війську з поправкою на посилені інтенсивні фізичні навантаження.
Не діліться специфічними ліками з побратимами
Обов’язково візьміть із собою достатній щонайменше на один місяць запас необхідних ліків. Це мають бути саме ті звичні препарати, якими ви завжди лікуєтесь і призначення яких добре знаєте.
Звичайно, типові ліки вам за потреби нададуть медики, однак у разі, якщо вам потрібне щось специфічне, його точно не буде, і в кращому разі ви зможете його замовити. Не факт, що це замовлення зможуть виконати взагалі й це точно не буде швидко.
Також у жодному разі не беріть із собою невідомих медичних препаратів і не діліться своїми специфічними ліками з побратимами, особливо якщо вони раніше не приймали такі само. Пігулки, на які нормально реагує ваш організм, можуть бути вкрай небезпечними для інших.
В усьому іншому щодо фізичних навантажень проходження БЗВП у навчальному центрі цілком співмірне з важкою роботою в сільському господарстві під час посівної чи в жнива. Якщо ви маєте такий чи подібний досвід — нічого страшного і непередбачуваного з вашим здоров’ям у навчальному центрі точно не трапиться.
З другого боку, якщо ви жили життям офісного працівника, цілком може виявитися, що ваші спричинені переважно сидячим способом життя болячки непогано лікуються регулярними інтенсивними фізичними навантаженнями на свіжому повітрі. Принаймні в мене було саме так.
