Мобілізація в Україні: що зміниться після 4 травня
- Опубліковано: Марта Сахно
- —
- 23 Квітня, 2026 о 08:20
В Україні продовжує діяти загальна мобілізація та воєнний стан, який наразі подовжено до 4 травня 2026 року. Під призов підпадають військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, окрім тих, хто має законні підстави для відстрочки або офіційне бронювання. Водночас із 4 травня для частини громадян зміниться процедура оформлення відстрочки.
Видання ТСН.ua повідомляє про ключові нововведення травня: кого мобілізуватимуть у першу чергу та які зміни стосуються відстрочок і бронювання.
Перегляньте також:
- Народний депутат з Тернопільщини Микола Люшняк на Великдень відвідав поранених військових
- Як російські «волонтери» знову профінансували дрони для ЗСУ
Хто може отримати відстрочку від мобілізації
Чинне законодавство визначає перелік осіб, які можуть тимчасово не підлягати призову. Серед них:
- люди з інвалідністю;
- громадяни, яких медична комісія визнала непридатними до служби за станом здоров’я;
- багатодітні батьків;
- одинокі матері або батьки;
- опікуни та піклувальники;
- родичі загиблих військовослужбовців;
- особи, звільнені з полону;
- студенти, які навчаються у закладах освіти за денною або дуальною формою;
- працівники стратегічно важливих підприємств;
- окремі категорії держслужбовців, судді, науковці і педагоги.
Відстрочка для студентів і працівників освіти
Право на відстрочку мають і громадяни, пов’язані з освітньою сферою. Зокрема:
- студенти професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою та здобувають наступний рівень освіти;
- докторанти та інтерни;
- наукові та науково-педагогічні працівники закладів освіти й наукових установ, які мають науковий ступінь;
- педагогічні працівники шкіл, коледжів і професійно-технічних закладів, якщо вони працюють за основним місцем роботи не менше ніж на 0,75 ставки.
Як оформити відстрочку та коли це зробити
Чітких строків подання заяви закон не встановлює — звернутися можна будь-коли. Водночас важливо звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) до того, як людину направлять на збірний пункт або зарахують до списків військової частини.
Якщо військовозобов’язаний отримав повістку для проходження ВЛК або уточнення даних, рекомендується одразу подавати документи на відстрочку.
Для оформлення потрібно:
- написати заяву на ім’я голови комісії ТЦК та СП;
- додати документи, що підтверджують право на відстрочку (довідки, свідоцтва тощо).
Розгляд заяви комісією триває до 7 днів. У разі додаткової перевірки рішення ухвалюється наступного дня після отримання відповідей від відповідних органів.
За результатами можливі два варіанти:
- надання відстрочки та видача відповідної довідки;
- відмова з письмовим обґрунтуванням, яку можна оскаржити в суді.
На період розгляду заяви військовозобов’язаного не направляють на ВЛК і не мобілізують.
Кого мобілізують у першу чергу
Територіальні центри комплектування діють відповідно до внутрішніх мобілізаційних завдань Генштабу ЗСУ. У цих документах визначено:
- необхідну кількість військовослужбовців для доукомплектування армії;
- рекомендований вік призовників;
- перелік військово-облікових спеціальностей.
Ці документи не є публічними, тому чітких правил щодо мобілізації чоловіків певного віку, наприклад старших за 50 років, у відкритому доступі немає.
На практиці, за словами адвокатів, чоловіків віком від 55 років мобілізують значно рідше, ніж молодших. Якщо ж їх призивають, то зазвичай на посади забезпечення — наприклад водіїв або працівників логістики. Водночас закон дозволяє призначення і на бойові посади.
Ймовірність мобілізації після 50 років зростає, якщо людина має бойовий досвід або дефіцитну спеціальність, наприклад інженера, медика чи фахівця з ремонту техніки.
До якого віку можуть мобілізувати
Рядові, сержанти та офіцери молодшої і старшої ланки можуть бути мобілізовані до досягнення 60 років. Це означає, що чоловіка можуть призвати навіть у 59 років, але після 60 років він уже не підлягає мобілізації.
Для вищого офіцерського складу граничний вік служби становить 65 років.
Бронювання працівників: як це працює
Бронювання військовозобов’язаних працівників необхідне для того, щоб у період мобілізації забезпечити безперервну роботу державних органів, органів місцевого самоврядування та підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й оборони.
Посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування не підлягають призову протягом усього періоду мобілізації.
Водночас працівники підприємств, які визнані критично важливими для функціонування економіки або забезпечення потреб Збройних сил України, отримують бронювання лише на обмежений строк — шість місяців. Після завершення цього періоду процедуру потрібно проходити повторно.
Щоб підприємство отримало статус критично важливого, воно має відповідати встановленим критеріям і бути включеним до спеціального державного переліку.
На який строк надається відстрочка
Відстрочку зазвичай оформлюють на період дії указу про мобілізацію – зазвичай на 3 місяці. Після завершення цього строку її можна продовжити ще на такий самий період.
Наразі воєнний стан діє до 4 травня 2026 року – до цієї дати чинні більшість відстрочок.
Що зміниться з продовженням відстрочок після 4 травня
Із наближенням дати завершення мобілізаційного періоду актуальним стає питання продовження відстрочок. Частині військовозобов’язаних їх уже продовжили автоматично, навіть без нового указу. Про це повідомила адвокат Дар’я Тарасенко.
Перевірити статус можна через застосунок «Резерв+». Якщо у витягу зазначена нова дата (наприклад, 1 серпня), це означає автоматичне продовження.
Автоматичне продовження може відбуватися не одночасно для всіх, а поетапно, пояснює адвокатка. Тому відсутність оновлення на конкретну дату ще не означає, що відстрочку не буде продовжено.
За інформацією центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), автоматично можуть продовжуватися відстрочки для:
- осіб з інвалідністю;
- батьків дітей з інвалідністю;
- батьків трьох і більше дітей;
- студентів і аспірантів денної або дуальної форми навчання;
- осіб, які доглядають за родичами з інвалідністю;
- працівників освіти;
- родичів загиблих або зниклих безвісти під час бойових дій;
- осіб, звільнених із полону;
- опікунів недієздатних осіб;
- батьків, які виховують тяжкохвору дитину.
Якщо автоматичного продовження не відбулося, за словами адвоката, потрібно повторно подати документи – аналогічно до первинного оформлення. Рекомендується зробити це за кілька днів до завершення строку або скористатися електронними сервісами, якщо вони доступні.
