Місяць після ракетного удару по Тернополю: рятувальники згадують найважчі моменти пошукових робіт
Минуло понад місяць від наймасштабнішої російської атаки на Тернопіль. 19 листопада ракети влучили у багатоповерхові будинки на вулицях Стуса та 15 Квітня. Тоді загинули 38 людей, серед них вісім дітей. Ще троє мешканців досі вважаються безвісти зниклими. До ліквідації наслідків удару залучили близько 350 рятувальників із дев’яти областей України, – пише Суспільне.
Про перебіг пошуково-рятувальних робіт розповів речник Головного управління ДСНС у Тернопільській області Сергій Данілін. За його словами, ситуація на вулиці Стуса була особливо небезпечною через аварійний стан будинку та нависаючі конструкції.
Рятувальники працювали з дотриманням усіх правил безпеки, щоб уникнути повторних обвалів. Для цього використовували інженерну техніку, сучасні методики стабілізації будівель і засоби верхового порятунку. Пошуки велися практично безперервно.
Одну людину вдалося врятувати з-під завалів. Її знайшли завдяки поєднанню різних методів. Рятувальники робили так звані хвилини тиші, повністю зупиняючи роботи, щоб почути можливі сигнали про допомогу. Також залучали пошукових собак. Працювали як тернопільські кінологи, так і фахівці з Сумщини.
Координацією робіт на вулиці Стуса, 8 займався начальник групи рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Ігор Невінський. За його словами, рятувальники працювали позмінно невеликими групами, по п’ять осіб. Ситуацію ускладнювала пожежа, яка тривала під завалами і не дозволяла одразу дістатися до осередків руйнувань.
До Тернополя прибули спецпідрозділи з інших регіонів, зокрема й загін “Дельта” ДСНС України. Частина рятувальників дісталася до міста гелікоптером і одними з перших почали розбирати завали разом із місцевими колегами. Основним пріоритетом було повідомлення про жінку з дітьми під уламками, але роботи ускладнювали плити перекриття, які могли обвалитися будь-якої миті.
Паралельно на місці трагедії працювали психологи. Загалом до допомоги постраждалим залучили 20 фахівців. Заступниця начальника відділу соціально-гуманітарної роботи ДСНС області Наталія Гесюк розповіла, що багато людей перебували у стані глибокого шоку.
Психологи працювали з тими, хто кричав, мовчав або просто завмирав, дивлячись на зруйновані поверхи. За словами Наталії Гесюк, у таких випадках важливо бути поруч, говорити з людиною, допомагати відновити дихання і не залишати її наодинці. Для кожного психічного стану існують чіткі кризові протоколи.
Ігор Невінський зазначив, що рятувальники намагалися підтримувати не лише цивільних, а й одне одного. Командири стежили, щоб особовий склад мав хоча б кілька годин відпочинку між змінами. Більшість завалів доводилося розбирати вручну, а важку техніку застосовували лише для великих плит.
Будинок на вулиці Стуса був цегляним і після вибуху фактично розсипався. За словами рятувальників, саме це значно зменшило шанси на виживання людей під уламками. Врятований хлопець вижив лише завдяки тому, що його накрив холодильник.
Найважчим у цій роботі, зізнаються рятувальники, була загибель дітей. Водночас кожен врятований життя давав сили працювати далі.