Інтернет-ресурс “Золота Пектораль” опублікував цитати з книги “Листи з волі” віце-ректора з питань призначення та місії Українського католицького університету Мирослава Мариновича. Над фразами варто задуматись і, напевно, приміряти їх до свого життя та своїх вчинків…
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Ми так не хотіли, щоб нас називали рабами Бога. Чом же таким солодким є для нас рабство у Сатани? Виграний бій у душі – зоряна мить для Всесвіту, центр кристалізації Доброти.
Євангелія від юродивого
Спочатку було слово, і слово було облудне, і слово саме стало облудою, чорною плямою розплилось на чистім пергаменті душі людської.
В тій світлиці, де панував Єгова, оселились зрада і презирство, гнів і підступність.
І слово стало плоттю, і перебувало з нами, сповнене зловтіхи і погорди, і ми бачили славу його і розкошували плодами пишними цієї слави.
Слово стало лезом, що розтинає серце раніш од Каїнового ножа, проросло дурман-зіллям у святому житі, зависло в повітрі міріядами вірусів, злоякісних та ворожих.
І зло, зачате першим лихим словом, стало законом життя. І люди стали проклинати словом, не тямлячи вже, що воно – Бог.
Тихо в камері. Сонно блимнуло вічко: наглядач мене не почув. Сонце впало на дно і розбилося на трагічні квадрати. Павучок на стіні — єдина зеківська втіха, вічна обіцянка радісних змін.
Сумно на світі. Кожен мурує свою Вавилонську вежу: навіть рідна мова в моїх устах сприймається як смішне белькотіння чужинця і не доходить до серця.
Слово вмерло — хай живе Слово!
Стаю чудотворним зернятком хлорофілу, щоб говорити мовою Світла -мовою сонячного есперанто.
Світ геоцентричний – Ти помилився, Коперніку! В маленькій алмазній піщинці, ограненій небесними велетнями, зріє сила Давида – Землі бути царем!
В певний час усі світи, всі духовні поля замкнуться на душі однієї людини – хто з нас твердо може сказати: «Це буду не я»?
Ми так не хотіли, щоб нас називали рабами Бога. Чом же таким солодким є для нас рабство у Сатани?
Виграний бій у душі – зоряна мить для Всесвіту, центр кристалізації Доброти.
Без прощення людство не має майбутнього.
Розпорошений розум не запліднить далеких світів.
З книги “Листи з волі”, К., 1999.
