Межа бидламу пройдена
- Опубліковано: Павло Жебрівський
- —
- 20 Квітня, 2026 о 22:33
На днях у Києві було здійснено терористичний акт — розстріл мирних громадян. Поліцейські втекли. Керівник департаменту патрульної поліції подав у відставку. Хтось виправдовує поліцейських, мовляв, їхня зброя — пістолет «Макаров» — навряд чи могла дістати стрільця на відстані 200 метрів. Хоча, згідно з положеннями та інструкціями патрульної поліції, вони були зобов’язані затримати або знищити стрільця і, як мінімум, здійснити евакуацію людей із зони ураження, адже основний обов’язок поліції — захищати населення від злочинів.
Далі — ще наївніше: цих поліцейських потрібно замінити на інших — і тоді все буде добре. На жаль, ні. Так не буде. У державі, де безлад запроваджено згори, жодна інституція не може функціонувати належно.
Перегляньте також:
- Палац Бадені руйнується без війни: занедбана перлина Тернопільщини
- Про право і обовʼязок титульної нації України
Наступна безтямність. Минулого тижня керівник ОП провів нараду щодо міграційної політики. Суть — розробка спрощеної системи в’їзду для так званих трудових мігрантів з Африки та Азії. Хоч, мабуть, і тих, кого депортуватимуть з ЄС за нелегальне проникнення.
Яке відношення функції керівника ОП мають до державної міграційної політики? Це патронатна служба глави держави, а не орган формування політики. ОП не є конституційним органом, на відміну від Секретаріату РНБО. Його функція обмежена положенням, затвердженим указом, — забезпечувати діяльність президента в межах повноважень, а не підміняти собою державне управління. Доручення, видані главою держави, що не належать до повноважень ОП, є порушенням законодавства про Президента, Кабінет Міністрів тощо.
Відома науковиця пані Лібанова понад пів року заявляла, що Україні потрібно 300 тисяч мігрантів щороку з Африки та Азії. Але, мабуть, по закінченні бюджету проєкту висловила протилежне судження: громадян працездатного віку 55+ в країні понад 7–8 млн. І їх вистачить. Але все ж виходить, українців відправляють на фронт, витискають з країни в міграцію, а їхнє місце мають зайняти безправні, слухняні мігранти з неоднозначним минулим.
Нагадаю про підписаний закон, який, по суті, створює преференції для однієї нації над іншими, зокрема над титульною — українською. І не забуваймо про множинне громадянство.
Руйнується сама система державного управління. Відповідальні органи не діють, а допоміжні — безвідповідально диктують. Кожен чиновник діє на власний розсуд.
Подивіться на освіту, охорону здоров’я, економіку — це системний безлад. Чи можна навести лад в окремій сфері, коли на найвищому рівні продукується політика бидламу і хаосу? Очевидно, що ні.
Досі немає роз’яснення Конституційного Суду щодо легітимності перебування нинішнього керівництва в президентському кріслі. Ба більше — це чомусь оголошено «ворожим» наративом.
Ці люди при владі, здається, не усвідомлюють: українська нація терпляча, але не безмежно. В один момент ця конструкція розсиплеться, як картковий будинок. І сховатися від законної відповідальності не вдасться. Вони, можливо, думають, що виведені кошти, закордонні активи й схеми, квартири, облаштовані під сейфи тощо, залишаться недосяжними. Але історія показує інше.
Як колишній слідчий, скажу: «здавати» один одного вони будуть наввипередки. Більшість не захоче відповідати довічно за злочини проти держави, та ще й у час війни. Сьогодні вони ходять пихато, з відчуттям безкарності. Але «Гануся вже розлила масло».
Ми маємо усвідомити: без очищення влади від паразитів і лихварів на найвищому рівні, без формування уряду воєнного часу ситуація лише погіршуватиметься. «Єрмаки — Арахамії — Буданови» будуть змінювати декорації обслуги режиму, заповнювати паузи, плодити провокації та відволікати на «непотрібний об’єкт». Поліціянти й надалі тікатимуть, освіта руйнуватиметься, економіка падатиме, а держава слабшатиме. Фронт чекатиме підтримки. Зовнішній борг зростатиме.
Ми повинні і можемо це зупинити і знешкодити.
Насправді — знову: банду геть!
Павло Жебрівський
