Мед подорожчає на 50%: чому цього року пасічники зберуть значно менше врожаю

Пасічники Тернопільщини об’єднуються і планують створити «Бджолиний центр», щоб не лише збирати мед, а й самостійно його переробляти та продавати за кордон. Вони шукають шляхи, як вийти на ринок Європи і не залежати від перекупників.

Про це розповідає “TeNews” із посиланням на “ZAXID.NET“.

Виготовлення меду — додатковий дохід

Голова кооперативу «Бджолиний край» Ігор Буцик займається бджільництвом понад 10 років. Каже, що любов до цієї справи перейняв від батька.

«За освітою я музикант. Закінчив два вищі музичні навчальні заклади. Працював в Підгайцях. Мій батько займався бджільництвом, ця любов перейшла і до мене. Однак я не думав, що стану професійним пасічником. Та коли відкрив вулик, вдихнув запах меду, то зрозумів, що це моє», — розповідає він.

Окрім пасіки, Ігор працює старостою двох сіл у Підгаєцькій громаді. Зізнається, що лише бджільництвом утримувати сім’ю складно, однак виготовлення і продаж меду приносять додатковий прибуток.

15 пасік і плани на експорт

До кооперативу «Бджолиний край» входять 15 родинних пасік, загалом близько 2000 бджолосімей. Тут працює 15 людей. Вони не лише доглядають за вуликами, а й виготовляють крафтові продукти: медові пастили та креми, квітковий пилок, воскові свічки, прополіс, настоянки, суміші горіхів з медом. Також виводять маток і виробляють пінополіуретанові вулики на продаж.

На базі цього кооперативу планують створити «Бджолиний центр», щоб переробляти мед за сучасними технологіями та відправляти його за кордон.

«Мед з нашої області переважно забирають перекупники. Вони їздять по всій Україні, купують медову продукцію, переробляють її за допомогою високотехнологічного обладнання і потім відправляють у Польщу та інші країни Євросоюзу. Відповідно, ціна на гурт нижча. Ми ж плануємо побудувати на Підгаєччині центр і придбати для нього необхідне обладнання, щоб самостійно переробляти мед, експортувати та заробляти на цьому», — каже Ігор Буцик.

Чому потрібне дороге обладнання

Щоб продавати мед до Європи, його потрібно обробляти на спеціальному обладнанні. Продукт очищають від пилу та бульбашок, відстоюють при температурі 38–45°, видаляють пінку. Після цього проводять лабораторні тести на вологість, вміст антибіотиків тощо. Далі мед гомогенізують і фасують для транспортування.

Для цього потрібні значні інвестиції. Пасічники шукають міжнародні гранти та домовляються з місцевою владою про ділянку під майбутній центр.

Ціни на мед зростуть на 50%

Щороку кооператив зазвичай збирає 30–40 тонн меду. Однак у 2025-му сезон дуже слабкий: через холодну весну, пізнє цвітіння та заморозки багато бджолосімей загинуло.

«Можливо, ми цьогоріч за сезон зберемо лише 10 тонн меду. Все через погоду: весна і початок літа були холодними, соняшник та інші культури розквітли пізно. Через пізні заморозки багато бджолосімей загинули, тож і меду є набагато менше», — прогнозує Буцик.

Створення «Бджолиного центру» має допомогти пасічникам Тернопільщини не лише вийти на нові ринки, а й разом боротися з викликами, які загрожують їхній справі.