Марсіанин. Тягар білої людини
- Опубліковано: Борис Явір Іскра
- —
- 31 Січня, 2016 о 16:43
«Марсіанин» ввійшов до тих знакових кін, які промовляють до нас через мову символів. За останні роки на екрани вийшли доволі файні телестрічки, які прямо чи приховано повертають нас до нехристиянського світогляду переможців (християнський – світогляд жертви), які звеличують геройський чин та піднімають питання місії білої людини – бути кращою в усьому, здобувати нові землі, їх окультурювати та нести світло, розганяючи пітьму. Наприклад, у серіалі «Вікінґи» король одного з англійських королівств відкрито говорить, що захоплюється дохристиянськими богами, які дозволили Риму панувати над чи не всім відомим світом. Подібною філософією просякнуті недавні кіна на скандинавську тематику, яка стала популярною – «Білий вікінґ», «Беовульф», «Вальгалла» та інші. Крім них, є чимало телестрічок у стилі фентезі та фантастики, які нехристиянському (а, фактично, язичницькому) світогляду надають сучасності, при тому оперуючи символами із давнини.
Знаково, що космічна місія у кіні «Марсіанин» називається «Арей» – це і стародавній бог війни (його відповідником є власне назва Марс), і спільнокореневе слово із етнонімом «арії» – світлі, благородні. Усі астронавти – білі. Член місії (арій, ареєць?) залишається у важких умовах планети, на якій начебто нема життя, але, проявивши винахідливість та самодисципліну, на марсіанському ґрунті вирощує собі їжу. Він, фактично, колонізує планету, виборюючи життя. Астронавт не падає духом, а активно займається самоосвітою (він – ботанік, але навчився ремонтувати транспорт та іншу техніку), розвідує нові горизонти. І навіть, коли через зношеність покриття бази, його плантація гине, він не опускає рук, а продовжує шукати шляхи вижити.
Перед собою ми бачимо людину, яка зовсім протилежна сучасним типовим споживачам, безстатевим обивателям, які знають лиш офісну роботу, супермаркет та диван перед телевізором. Ми бачимо білого героя, який здобуває, вдосконалюється, вчиться, йде за небачені іншими горизонти з оптимізмом, з шаленою волею до життя.
Неси цей гордий Тягар –
Від юності удалечині
Забудеш про легку славу,
Вінки лаврові тані –
Тепер твою змужнілість
І непокірність судьбі
Оцінить гіркий і тверезий
Суд рівних тобі!
© Редьярд Кіплінґ [7]
Гідно несімо тягар білої людини, і пам’ятаймо, що наша велич залежить не від фізичних даних, а від їхнього успішного втілення.
[1] https://www.facebook.com/
[2] http://www.bbc.com/
[3] http://www.bbc.com/
[4] http://ar25.org/article/
[5] http://
[6] http://psychologis.com.ua/
[7] https://stihi.dirty.ru/
23:12, 8 Грудня, 2025
17:17, 8 Грудня, 2025
23:01, 6 Грудня, 2025