Маріуполь на межі

17 квітня 2016 року у Бережанському краєзнавчому музеї в рамках мистецького проекту «У нас єдина доля – ім’я їй Україна» відбулося відкриття виставки «Маріуполь на межі». Так називається виставка двох художниць Олени Украінцевої та Ганни Торкаєнко, які живуть і творять в цьому місті на південному сході України. У спробі передати свої відчуття жителів прифронтової зони, свій «погляд зсередини», вони обійшли безліч місць, які змінили свій вигляд з початком бойових дій.

Це не фоторепортаж. Це художнє переосмислення навколишньої дійсності, засноване на побачене, на особистому спілкуванні з жителями міста і солдатами, які перебувають на передовій, спроба передати їх емоції, сподівання, надії, характер.

Ця розповідь про місто. Про місто, який вже рік як на межі. На межі світу і війни, спокійного життя і військових дій.

Виставка вперше стартувала в Ужгороді. У листопаді її приймав Івано-Франківськ.

Трохи про авторів.

Ганна Торкаєнко – педагог і художник з Донецька. Ось уже більше року живе і працює в Маріуполі.

Олена Украінцева – народилася, виросла і живе в Маріуполі.

Як сказав військовий фотограф Руслан, одна правда – почути десь в новинах, Інтернеті, інша – побачити самому. Подивіться на життя Маріуполя нашими очима.

На виставці виступили: директор музею Надія Голод, куратор проекту художник з Івано-Франківська Петро Грицюк, учасник бойових дій на сході України Олег Поливко, заступник директора музею з наукової роботи Микола Проців (зачитав новелки поета Геннадія Мороза – бережанця, який живе в Маріуполі), начальник відділу культури, національностей, релігій і туризму Олександр Коковін, Алла Соколовська (БМГО «Рідне місто»), заступник міського голови Олег Захарків, вчитель ЗОШ №1 Тетяна Дубіч, художник Олег Шупляк, директор будинку творчості школярів Зінаїда Токарська, поет Ярослав-Ігор Кутний, голова музейної ради Зіна Бойко.

Художні номери забезпечили вихованці Жуківської державної музичної школи Христина Крамар і Наталя Атаманчук під керівництвом Олесі та Дмитра Загородніх і директора школи Любові Гурко).