Українець — це Людина Вільна.
Заспокоюватися під відосики Арестовича, Зеленського, Трампа та інших — це не наш шлях до омріяної української перемоги.
Дезорганізація і диктатура в тилу, логічно, дісталася фронту. Розповім про один допис із соцмереж. Він точно не від українця: «…як показує історія, диктатора Гітлера зміг перемогти тільки диктатор Сталін, і оскільки в Московії диктатура, то Україні потрібно запровадити ще більшу диктатуру».
Перегляньте також:
- Філософ і випускник духовної семінарії розповів про навчання на оператора дрона
- На війні загинув депутат та президент футбольного клубу з Чортківщини Михайло Коваль
Ще з початку великої війни ми у ББУ вимагали, щоб із героїчною, гідною, волелюбною українською нацією потрібно було говорити як із дорослими. Нашим прикладом є стратегія Британії у часи ІІ Світової, коли уряд і нація зберігали демократію та свободу слова у найтяжчі часи окупації. Саме це цементувало її архетипні якості. Це було великим мотивом і прагненням захистити саме свій спосіб життя. Тому від початку вторгнення ми твердили: не потрібно в українське суспільство запускати «відосики» чи Абрамовича, чи Зе, чи наративи «ось-ось вип’ємо кави у Криму», «скоро помиємо ноги в Чорному морі»… Це було «убаюкуванням глузду».
Але влада й далі формувала взаємини з нацією на своїх флагманах: «влада правильна», «приймає вірні рішення», «ми єдині, ми ті, завдяки кому московити не марширують по Хрещатику» і так далі. А всі ті, хто дискутує про порушення Конституції, про корупцію в Україні, про проблеми з мобілізацією, про руйнування державних інституцій, про відсутність реального шляху до Перемоги, — ті просувають московитське ІПСО.
Частина суспільства на це зловилася. Як тільки озвучити неефективність дій чи проблеми всередині країни — ти ворог. Але інша частина, та, яка жертовно воює, хоче чути правду. Навіть коли наші західні партнери нарікають на корупцію в Україні, «неукраїнська» влада відповідає: «У вас самих корупція… Ми у вас не крадемо». А відосиками транслюють свої «співпереживання».
Наступне — знищення свободи слова. Я не дорікаю всім журналістам, які працюють на єдиному марафоні, бо там є ті, хто веде репортажі з фронту, і багато хто працює в пресслужбах ЗСУ. Але ця правдива складова «завертається» в обгортку облуди, брехні та маніпуляції. Разом із правдою українцям впарюють те, що потрібно ляльководам, які найняли сьогоднішню владу.
Щоб не критикувати та змиритися з тим, що незмінним буттям є протермінований президент, бездіяльний уряд, парламент як слуга ОПи, неефективне державне управління, мародерство й так далі, — із цим змиритися неможливо, бо все це віддаляє нас від перемоги, це насаджує страусину меншовартість.
Неправда проникла у військо.
На жаль, ми бачимо, що майже щодня села захоплюються московитською ордою. Але причин не називають. Говорять, що ворожих військ у п’ять-шість разів більше. Це неправда. За відкритими даними, сьогодні московитських військ на території України близько 600 тисяч, а українських військ — 400–450 тисяч на боєзіткненні. Тобто перевага у 1,5 рази, не більше. То яким чином московитам вдається й на яких ділянках накопичити 1 до 7? Це ж означає, що з інших ділянок фронту ворог відтягує свої сили. А чому ми тоді не атакуємо там, де слабкі позиції московитів? А де наш ГУР? Сьогодні ми чуємо, що українські війська мають перевагу в танках. Чудово! І в чому тоді перемагає ворог? Тобто та політика і той спосіб ведення війни, який запровадив Верхголовком Зеленський, є причиною демотивації та поразки.
Скоро вже буде одинадцять років чергової війни Московії проти України і вже три роки широкомасштабного наступу. Влада неефективна, знищена свобода слова, пропаганда продовжує знущатися і кошмарити українську націю. Навіть на Заході є чіткий водорозділ: нація воює, а влада — мародерить. Там усвідомили цей безлад у нашій державі.
З владних інформаційних ресурсів нас переконують, що західні партнери дають зброю і військову техніку не для української нації у боротьбі з ворогом, а виключно Зеленському, і що тільки завдяки його хутспі Україна отримала гроші. Ми будемо йти за законом: маємо утвердити в Україні справедливість, чесність і прозорість, вимагати від влади припинити брехати українському суспільству, почати розмовляти з тими, хто реально б’ється за Україну, як із партнерами, а не маніпуляціями робити з них невільників. А собі затямити: українець — Людина Вільна, і лише правда переможе кривду.
Працюємо. Перемагаємо.
