Супроводжувати жінку на її життєвому шляху, особливо в період виношування дитини, – це не просто професія, а справжня місія. Адже материнство – це величезна відповідальність, що вимагає належної підтримки і турботи. Катерина Бригадир, лікар-акушер-гінеколог і репродуктолог з понад 10-річним досвідом, добре розуміє важливість цього покликання. Вона поділилась з нами своїми секретами побудови довірливих стосунків із пацієнтами, а також викликами, котрі постали перед медичною спільнотою через війну.
– Чому ви обрали медицину?
Перегляньте також:
- Практично безнадійних випадків немає, – тернопільський травматолог Андрій Обаранчук
- Тарас Савчук: «Якісний телепродукт не може коштувати дешево»
– Здається, це медицина обрала мене. З дитинства я постійно наслідувала медика, лікуючи всіх навколо, перетворюючи кожну іграшку на пацієнта. Пам’ятаю, як ретельно “лікувала” свого плюшевого ведмедика, роблячи йому безліч “уколів” із води, через що його вже не можна було підняти (сміється). Коли до бабусі приходила медсестра, я не зводила очей зі стетоскопа. Однак, вирішальним моментом, мабуть, став той день, коли моя родичка, працівниця лікарні, взяла мене з собою на чергування. Побачивши все на власні очі, я зрозуміла, що бути медиком – моє покликання, і назавжди обрала цей шлях.
– Ви одразу й вирішили стати гінекологом?
– Ні, я довгий час вагалася. Спочатку думала, що стану педіатром. Я розуміла, що це складно, але дуже важливо. Маленькі дітки ще не можуть розповісти, що їх турбує, а я могла б їх вилікувати та допомогти. Однак, доля втрутилася знову, і коли я почала вивчати акушерство, все стало на свої місця – я відчула, що це моє. Емоції, які переживає жінка та її сім’я під час народження дитини, неможливо зрівняти ні з чим. Тож, на 5 курсі я чітко обрала гінекологію, марила нею та не бачила себе в жодній іншій спеціальності. Потім відбулося знайомство з професором Стефаном Хмілем, під керівництвом якого я продовжувала навчатись і працювати в його клініці. Це було захопливо, адже він одним із перших впроваджував новітні технології, тому від самого початку кар’єри я опановувала передові методи лікування. Звісно, працюючи гінекологом, я інколи сумую за пологами, але дивлюсь на це позитивно, адже тепер маю можливість дарувати жінкам шанс стати матір’ю, допомагаючи їм завагітніти та виносити здорових дітей. Для мене неймовірно зворушливий момент, коли пари дізнаються про позитивний тест на вагітність – це такі чудові емоції.
– Це дійсно величезна відповідальність – дарувати батькам надію та допомагати їм виносити й народити здорову дитину. Чи не втомлюєтесь ви від цього?
– Безперечно, це нелегко. У кожному випадку ти переживаєш разом із парою. Потрібно бути не лише медиком, а й психологом – знаходити правильні слова, підхід до пацієнтів. Іноді це дуже складно, адже вони довіряють тобі найцінніше – своїх майбутніх дітей. Звичайно, я завжди все ретельно прораховую, намагаюсь передбачити, але водночас вірю, що є вищі сили, які відіграють важливу роль. Інколи не все залежить від лікаря. Народження дитини – це великий дар, який пара має заслужити. Я віруюча людина і переконана, що є певні моменти, коли результат не цілком залежить від наших зусиль.
– Як вам вдається будувати ось цей місток довіри між вами та пацієнтом? З якими труднощами зустрічаєтесь?
– Я вважаю, що головне – це довіра між лікарем і пацієнткою. На мою думку, гінеколог має бути постійним супутником жінки впродовж життя – від молодого віку до старості, як сімейний лікар. Той, хто знає всю історію захворювань, відстежує процес, контролюючи його. Досить часто жінки змінюють гінекологів, і, на мою думку, така тривала “міграція” має дві основні причини. Перша – пацієнтка не чує того, що хоче почути, або перевіряє призначення в інших лікарів. Але це не завжди правильно. Візьмімо ситуацію, коли жінка довго лікує молочницю. Я, як лікар, знаю, що ще можу підкоригувати лікування протигрибковим препаратом. А звідки новий лікар знатиме, скільки разів ми вже лікувались і які були першопричини? Це простий приклад, але ситуації бувають різні, і в гінекології дуже важливо знати історію здоров’я жінки до візиту та які методи лікування застосовувались. Друга причина – розвиток соціальних мереж, де багато тематичних груп і форумів, на яких обговорюють захворювання та призначення лікарів. Я завжди раджу пацієнткам: читайте, аналізуйте, але пам’ятайте – кожен випадок індивідуальний і потребує свого підходу. Не “приміряйте” всі захворювання на себе. Довіряйте своєму лікарю, але якщо цієї довіри немає, тоді варто його замінити.
– Війна внесла сильні корективи у вашу роботу?
– Війна дійсно внесла суттєві корективи у мою роботу. Це відбувалося хвилеподібно. Спочатку більшість жінок забули про власне здоров’я, адже їм було не до відвідувань гінеколога, а планування вагітності викликало страх. Однак, згодом постійний хронічний стрес призвів до появи багатьох гінекологічних патологій, серед яких найпоширенішою стала аменорея – припинення місячних, порушення регулярності циклу та пов’язані з цим стани. На сьогодні спостерігається протилежна тенденція – жінки, навпаки, прагнуть піклуватися про своє жіноче здоров’я, відновлювати його, планувати вагітність. Адже нам потрібно відроджувати націю, нове покоління українців.
– Що відбувається з організмом жінки, якщо вона перебуває у тривалому стресі?
– Тривалий стрес має величезний вплив на весь організм жінки, особливо на її репродуктивну систему. Першим сигналом, що організм перебуває в такому стані, стає порушення менструального циклу. Можуть спостерігатись як аномальні маткові кровотечі, так і різноманітні порушення циклу. Гормон стресу кортизол блокує вироблення естрогену та прогестерону – ключових жіночих гормонів, що відповідають за овуляцію та менструальний цикл. Без них функції яєчників знижуються. Якщо ситуація затягується, всі ці порушення можуть призвести до повного припинення місячних і настання передчасної менопаузи в молодому віці.
– Ви якраз озвучили те, що зараз хвилює багатьох жінок: менопауза помолодшала? Адже саме таке твердження все частіше можна почути від медиків.
– Так, на жаль, така тенденція дійсно є в нашій країні. Але війна відіграла тут лише часткову роль. На це впливає низка факторів: кліматичні умови, харчування, психоемоційний стан жінки, наявність у неї надлишкової ваги тощо. Проте не варто плутати відсутність місячних внаслідок стресу зі справжньою передчасною менопаузою. Це абсолютно різні стани, що потребують індивідуального лікування.
– Де межа, як розділити де просто затримка місячних, а де менопауза?
– Якщо у жінки окрім порушення циклу з’являються такі ознаки як припливи жару, різкі перепади настрою, підвищена пітливість, безсоння, а затримка місячних триває кілька місяців поспіль – це може вказувати на ранню менопаузу.
Натомість, якщо зміни в циклі відбуваються протягом одного місяця і не супроводжуються іншими виразними порушеннями, швидше за все, причиною є стрес чи збій у гормональному фоні тимчасового характеру.
– Чи існує реальна можливість допомогти жінці відновити нормальний менструальний цикл у випадку його порушення?
– Налагодити порушений менструальний цикл цілком реально за умови комплексного підходу. Насамперед важливо відновити психоемоційну рівновагу, навчитися справлятися зі стресом. Крім того, необхідно звернути увагу на фізичний стан – скоригувати вагу в разі її відхилення від норми, забезпечити повноцінний сон і відпочинок, налагодити статеве життя. І, звичайно, дуже важливо вчасно звернутися до гінеколога. Після обстеження лікар зможе визначити першопричину порушень і підібрати індивідуальну схему лікування.
– Дуже часто жінки побоюються такого лікування, адже гормональна терапія у багатьох ототожнюється із набором зайвої ваги.
– Так, побоюються багато, але це не відповідає дійсності, якщо лікар призначить правильне лікування. Набір ваги в процесі гормональної терапії може статися через дві основні причини. По-перше, це тимчасові симптоми, подібні до передменструального синдрому – набряки, підвищений апетит. Але вони зникають після настання менструації. По-друге, набір маси може бути психологічно зумовленим, якщо жінка апріорі налаштована на те, що від гормонів неодмінно погладшає, і через це не обмежує себе в їжі. Насправді ж грамотно підібрана гормонозамісна терапія не повинна призводити до стійкого набору зайвої ваги. Головне – дотримуватись рекомендацій лікаря і вести здоровий спосіб життя під час лікування.
– Чи є дієві методи, щоб знизити симптоми клімаксу? Адже багато жінок хибно вважають, що з неприємними симптомами клімаксу нічого не вдієш і доводиться їх терпіти.
– Насправді існують дієві методи, щоб пом’якшити цей перехідний період і значно знизити прояви клімаксу. Основна причина симптоматики – різке зниження рівня естрогену – гормону, що відповідає за жіночу репродуктивну систему. Призначення низьких доз естрогенної терапії допомагає організму м’якше пройти цей перехід і мінімізує прояви ранньої менопаузи. Для цього розроблені спеціальні препарати, котрі ваш гінеколог може підібрати індивідуально після обстеження, а також спеціальними комплексами вітамінів і мікроелементів.
– Щодо обстежень, коли потрібно розпочинати відвідувати лікаря-гінеколога і чи відрізняються огляди для різних вікових категорій?
– Щорічний огляд у гінеколога ніхто не скасовував. Перший візит необхідно здійснити одразу після настання першої менструації – це важливий етап статевого дозрівання, що потребує контролю фахівця. Далі, до початку регулярного статевого життя, огляди можна проходити за потребою. Хочу зауважити, що у підлітковому віці, коли відбувається статеве дозрівання, необхідно прийти на УЗД молочних залоз. Це допомагає вчасно виявити можливі новоутворення, аномалії розвитку чи гормональні збої, що можуть призвести до деформації молочних залоз.
– Побутує такий стереотип, що гінекологія – це все, що нижче поясу, тому досить часто жінки забувають перевіряти молочні залози.
– Дійсно, побутує, однак це хибне сприйняття. Сучасний лікар-гінеколог зобов’язаний скеровувати кожну пацієнтку на регулярне УЗД молочних залоз для раннього виявлення будь-яких новоутворень чи аномалій. А після 40 років рекомендовано проходити й мамографію. Це надзвичайно важливо, адже на ранніх стадіях навіть незначні утворення, розширені протоки чи початкові стадії раку можуть бути невидимими при пальпації, але УЗД здатне їх виявити.
– Багато жінок не ходять до лікаря-гінеколога, бо у них відсутні скарги, нічого не болить, менструальний цикл регулярний, чому тоді варто це робити?
– Я скажу коротко: “Коли рак болить, то вже пізно”. На ранніх стадіях онкологічні захворювання жіночої репродуктивної системи можуть перебігати безсимптомно, і лише регулярні обстеження дозволяють виявити їх своєчасно. На жаль, статистика останніх років невтішна. Через відсутність скарг чи болю жінки дуже часто ігнорують візити до гінеколога. Саме це може виявитися фатальною помилкою.
– Останнім часом усе більше уваги приділяється ролі папіломавірусу людини (ПВЛ) у розвитку онкологічних захворювань у жінок, зокрема раку шийки матки. Яким чином цей вірус пов’язаний із жіночими онкологічними захворюваннями, і які існують методи профілактики та боротьби з ним?
– Цей вірус існував завжди, але лише нещодавно з’явилися переконливі докази його зв’язку з даним видом онкозахворювання. Проте є хороша новина – ми вже знаємо, з чим боремося, і маємо ефективні методи профілактики. У багатьох країнах світу впроваджена вакцинація від ПВЛ для дівчаток 11-13 років, коли вони ще не розпочали статеве життя. Але щеплення показане й пізніше – воно здатне зупинити розвиток вірусу навіть у випадку, якщо жінка вже є його носієм. Важливо усвідомлювати, що папіломавірус циркулює і серед чоловічого населення, хоча у них він перебігає безсимптомно. Однак, чоловіки є переносниками вірусу і джерелом зараження для жінок. Тому вакцинація від ПВЛ їм також рекомендована.
– Раніше вагітність у 40 років для багатьох жінок була цілком реальною перспективою. Однак, за вашими словами про тенденцію до раннього настання менопаузи серед українок, межа репродуктивного віку знижується. Чи справді збільшується ризик того, що у 40 років завагітніти буде вже важко?
– Так, на жаль, така тенденція дійсно спостерігається. Умови життя та постійний стрес, в яких ми всі перебуваємо останнім часом, негативно впливають на репродуктивне здоров’я жінок. Через це все більшій кількості сімейних пар важко досягти омріяної вагітності. Саме тому я наполегливо рекомендую жінкам регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога. Під час таких візитів ми можемо відстежувати стан репродуктивного здоров’я та, за потреби, вчасно застосовувати необхідні методи підтримки фертильності. Адже зачаття – це відповідальність обох партнерів. Тому під час планування вагітності обов’язковим є обстеження не лише дружини, а й чоловіка, щоб виключити чоловічий фактор непліддя.
– Чи є оптимальний вік для вагітності? Наприклад, у багатьох розвинених країнах жінки все частіше відкладають материнство на більш пізній період, зосереджуючись спочатку на кар’єрі та особистому розвитку.
– У світі цей процес продуманий на багато років уперед, у них це називається концепція “відкладеного батьківства” та діє програма заморожування яйцеклітин для їх збереження. Жінка може виносити і після 50, але все залежить від якості яйцеклітини та її хромосомного набору. А після 40 він значно погіршується, що підвищує ризик вроджених вад розвитку та генетичних відхилень у дитини.
– Здорова вагітність під час війни, наскільки вона реальна, на вашу думку; що ви, як лікар, робите, щоб допомогти пацієнткам виносити й народити в цей час?
– Як лікар-репродуктолог, я хочу запевнити, що навіть у таких складних умовах виносити та народити здорову дитину цілком реально, якщо дотримуватися комплексного підходу. Перш за все, необхідно пройти всі рекомендовані обстеження та підготовку до вагітності, щоб мінімізувати ризики. Під час війни особливу увагу приділяю психологічному та емоційному стану майбутньої матері, адже стрес і тривожність можуть негативно вплинути на перебіг вагітності. За потреби направляю до психолога чи психотерапевта. Ми розуміємо, що багато чоловіків зараз на передовій захищають нашу державу, тому у клініці професора Стефана Хміля діє унікальна програма екстракорпорального запліднення для військовослужбовців та їхніх дружин. Її суть полягає в тому, щоб безкоштовно допомогти цим родинам реалізувати мрію про дитину, сприяючи відновленню української нації навіть в умовах війни. Чоловіки можуть заморозити свою сперму, даючи дружинам право розпоряджатися цим біоматеріалом у майбутньому.
– Це дійсно чудова ініціатива, чи багато сімей вже скористались даною пропозицією?
– Так, чимало родин уже взяли участь у ній, побачивши промінчик надії та можливість продовжити життя попри труднощі, які їм доводиться долати. Для нас, як лікарів, це не просто професійний обов’язок, а справжня місія – допомогти українцям зберегти найцінніше, що в них є – сім’ю та право на майбутнє. Саме любов і бажання створити сім’ю надихають наших захисників боротися за краще майбутнє для своїх дітей та всієї України. І ми, зі свого боку, докладемо максимум зусиль, щоб ці мрії ставали реальністю, даруючи надію та підтримку.
– Що б ви порадили чи побажали жінкам України?
– Любіть себе, дбайте про себе, бережіть своє здоров’я та цінуйте кожну мить життя. Пам’ятайте, що ваша роль у відбудові країни неоціненна. Саме від вашої мудрості, терпіння та материнської любові залежить подальший розвиток нашої нації.
Журнал City Life №21, червень-липень 2024
