Кириличні рукописи та стародруки ТНПУ стануть доступними у цифровому форматі
- Опубліковано: Ніка Холодовська
- —
- 22 Травня, 2026 о 11:45
Співробітники наукової бібліотеки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка невдовзі завершать оцифрування та розмістять в інституційному репозитарії ТНПУ електронну колекцію кириличних рукописів та стародруків із фонду рідкісних і цінних видань. Проєкт має на меті зберегти унікальні пам’ятки української духовної та музичної культури й зробити їх доступними для дослідників, викладачів, студентів та усіх зацікавлених сторін, повідомляє Факультет мистецтв ТНПУ.
Оцифрування рукописної та книжкової спадщини відповідає сучасним напрямам цифровізації, визначеним Стратегією розвитку культури в Україні на період до 2030 року. Створення цифрових копій дасть можливість забезпечити належне збереження рідкісних видань і водночас розширити доступ до них у науковому та освітньому середовищі.
Перегляньте також:
- Науковиця ТНПУ Світлана Пида отримала ювілейну медаль «100 років НААН»
- У ТНПУ відзначатимуть 50-річчя факультету педагогіки і психології
Особливе місце у колекції займає нотолінійний Ірмологіон, створений у Галичині наприкінці XVII або в першій половині XVIII століття. Рукопис належить до греко-католицької традиції та написаний церковнослов’янською мовою київської редакції.
Наспіви зафіксовані київською п’ятилінійною квадратною нотацією. Ірмологіон містить тропарі, стихири, антифони та інші піснеспіви. Серед поширених монодійних наспівів – київський та болгарський. У раритетній пам’ятці згадується Зарваниця, а серед маргінальних записів трапляється прізвище Ґерета, поширене на Тернопільщині. Відомо також, що в роки німецької окупації цей манускрипт зберігався у Народному музеї імені о.Йосафата Кобринського у Коломиї.
До фонду рідкісних і цінних видань також входять ненотовані кириличні стародруки середини XVII – XVIII століть, видані у Львові, Києві, Уневі та Почаєві. Серед них – Анфологіони, Літургікони та Псалтир, надруковані у братській і монастирських друкарнях.
Окрему частину колекції становлять нотолінійні кириличні видання ХІХ століття. Зокрема, це Богогласник, Гласопіснець Малий та Ірмологіон, які є важливими джерелами для студій богослужбової і паралітургічної музичної традиції та розвитку нотодрукування.
Науковий опис і каталогізацію рукописів і стародруків здійснив кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва ТНПУ Богдан Жулковський. Проведена робота стала основою для прийдешнього дослідження раритетів.
Оцифрування кириличних книг стане важливим кроком у збереженні культурної спадщини та сприятиме популяризації унікальних пам’яток духовної і музичної культури України.
