Кредити на мільярди та суперечки з Кабміном: як Київ готується до наступного опалювального сезону
Для забезпечення сталого функціонування комунального підприємства «Київтеплоенерго» та реалізації критично важливих міських програм міська влада планує залучити масштабні запозичення до муніципального бюджету. Мова йде про кредитні кошти від Державного Ощадбанку України в розмірі 2,5 мільярда гривень, а також фінансову лінію від Європейського банку реконструкції та розвитку обсягом 50 мільйонів євро. Отриманий фінансовий ресурс буде спрямовано на фінансування затвердженого Плану стійкості Києва. Про це очільник столиці Віталій Кличко поінформував депутатський корпус перед початком чергового засідання Київської міської ради.
«Хочу зазначити, що місто готується до зими – наразі в межах наших можливостей і можливостей, які знаходимо додатково. Коли держава, замість того, щоб допомагати, постійно підкидає якісь шаради і створює перешкоди. То план не такий, то уточніть, то переуточніть… То договорилися вже до того, що план стійкості Києва, нібито, незатверджений! Так його схвалила Київрада. Місто здійснило роботу щодо формування саме того переліку заходів, які б максимально враховували виклики минулої зими та ризики наступної. Провели експертні консультації на рівні уряду, профільних міністврств, а також міжнародних партнерів. На основі аналізу перших етапів реалізації план уточнили та удосконалили. Він має чітку структуру критично важливих пріоритетів. Із відповідальними виконавцями та реалістичними обсягами фінансування», – підкреслив Віталій Кличко.
Голова КМДА нагадав присутнім про чинні домовленості з Кабінетом Міністрів щодо спільної реалізації програм енергетичної безпеки, сукупна вартість яких оцінюється орієнтовно у 30 мільярдів гривень. Попередні партнерські умови передбачали паритетний розподіл усіх витрат та практичних робіт між державним бюджетом та столичною казною у співвідношенні половина на половину.
«Тепер уряд нам заявив, що йдеться тільки про фінансування. А до робіт відношення практично не матиме. Державне Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України займатиметься створенням резервного теплопостачання тільки в зоні ТЕЦ-4. А все інше – будівництво когенерації, систем резервного живлення, системи резервного теплопостачання – має робити місто самотужки», – повідомив Віталій Кличко.
Мер запевнив, що муніципальні служби залучають усі наявні ресурси для захисту критичної інфраструктури. На сьогодні в Києві вже ввели в експлуатацію три потужні дизель-генераторні комплекси, сумарна генерація яких перевищує 15 МВт, що дозволить підтримувати стабільну роботу об’єктів централізованого водопостачання. Загалом до кінця поточного року потужність резервних джерел живлення для систем водозабезпечення планують довести до 40 МВт. Крім того, будівельники успішно завершили зведення нових станцій розподіленої когенерації на 45 МВт, а проєкти ще на понад 100 МВт перебувають на стадії активної реалізації. Очікується, що сумарно місто отримає близько 200 МВт додаткової когенераційної потужності протягом цього року.
«Але ми розуміємо, що для Києва цього замало. І що все зробити місту, без участі держави, – нереально! І we наполягаємо на виконанні урядом попередніх домовленостей. Бо має бути державницька позиція. А не політична тяганина! Ми внесли зміни, які ще більш деталізують заходи плану, оптимізують вартість проєктів. Із пріоритетом саме на наступний опалювальний сезон. А також, що важливо, містять фіксацію участі міста і держави як у фінансуванні, так і в проведенні робіт – 50/50. І сьогодні пропонуємо Київраді підтримати таке рішення», – сказав Віталій Кличко.