Країна феншую: Гороскопи та “енергії” впливали на владу в Україні?
- Опубліковано: Антон Веселий
- —
- 13 Травня, 2026 о 16:14
Коли у країні починають руйнуватися державні інституції, це далеко не завжди виглядає як танки на вулицях чи закритий парламент. Іноді занепад держави починається значно тихіше – з атмосфери містики, кулуарщини та дивних “радників”, які отримують вплив на рішення влади без жодної відповідальності перед суспільством.
Те, що сьогодні звучить у матеріалах справи НАБУ та САП, більше нагадує не історію європейської держави XXI століття, а сюжет політичної сатири. Виявляється, люди з оточення Банкової нібито консультувалися з так званою “Веронікою Феншуй” щодо кадрових призначень у державі. За даними слідства, їй передавали дати народження кандидатів на високі посади, а вона оцінювала їхню “сумісність”.
Перегляньте також:
- Детальний прогноз на 2026 рік для знаків Зодіаку: чого очікувати в новому році
- Алі Баба і сорок державників
І це вже не анекдот з соцмереж. Це – матеріали кримінального провадження, які озвучуються у суді.
Україна четвертий рік живе у великій війні. Щодня гинуть люди. Країна залежить від рішень влади буквально у питаннях виживання. І саме в цей час, якщо вірити оприлюдненим даним слідства, десь поруч із центром ухвалення рішень існувала паралельна реальність – з гороскопами, “енергіями” та феншуєм.
Особливо моторошно тут навіть не те, що хтось вірить у астрологію. Люди мають право вірити у що завгодно. Проблема в іншому – коли подібні речі починають проникати у систему державного управління. Коли посади можуть отримувати не ті, хто має професійний досвід, репутацію чи стратегічне мислення, а ті, у кого “правильно сходяться зірки”.
Державна машина тоді перетворюється не на інститут, а на секту.
І саме тому сьогоднішні історії про “Вероніку Феншуй” викликають не сміх, а тривогу. Бо за фасадом усіх цих “нових облич”, гучних пресконференцій та пафосних слоганів дедалі більше проглядається стиль управління, де особисті зв’язки, містичні порадники й кулуарні домовленості виявляються важливішими за правила, процедури й державний інтерес.
У будь-якій демократії влада тримається на довірі. Але довіра руйнується тоді, коли суспільство починає підозрювати, що ключові рішення ухвалюються не в кабінетах професіоналів, а десь між натальною картою та “ретроградним Меркурієм”.
І якщо все це підтвердиться – це буде вирок не лише окремим персонажам. Це буде вирок цілій системі політичного легковаження, яка роками видавала себе за “нову якість влади”.
Антон Веселий
