«Краще зробити і пошкодувати, ніж не зробити і жалкувати»: історія військової медикині 105-ї бригади

22-річна Олександра вже майже два роки служить у складі 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Родом із Рівненщини, вона приєдналася до підрозділу, коли проживала в Тернополі. За цей час дівчина побувала у всіх батальйонах бригади: працювала на стабілізаційних пунктах, виконувала завдання у медичній роті та брала участь в евакуації поранених воїнів.

Про це повідомив пресофіцер Юрій Кульпа.

“Для Олександри робота військового медика — це постійна готовність діяти. Вона зізнається: у критичний момент головне не піддатися страху й чітко дотримуватися алгоритму, адже кожна секунда може коштувати життя. Коли звучить сигнал “300”, медик за лічені секунди вже в машині зі спорядженням, готовий їхати на допомогу”, – йдеться у повідомленні.

Вона наголошує й на власній безпеці: якщо медик постраждає, то нікому буде рятувати інших. Служба в чоловічому колективі для Олександри не є проблемою — навпаки, командна злагодженість допомагає швидко та якісно виконувати завдання.

Попри службу, дівчина встигає навчатися одразу у двох університетах. Серед її спеціальностей — інженерія програмного забезпечення, кіберзахист і психологія. Після перемоги вона планує розвиватися у цих напрямах, але зараз її головна місія — бути медикинею.

Її життєве кредо коротке, але надзвичайно сильне: «Краще зробити і пошкодувати, ніж не зробити і жалкувати, що не зробив».