Корона доброму імені

Я дуже рідко пишу про символіку надгробків, але сьогодні хотіла б звернути увагу на зображення корони. Сім мацев на новому єврейському кладовищі мають зображення у вигляді корони.

Згідно з єврейською традицією, є чотири корони: царська [тобто корона володаря], корона Тори [Кетер Тора, яка увінчує сувої Святого Письма] та корона священика. Однак, найважливішою є корона доброму імені. Її можна було здобути лише своїм добрим та праведним життям.

Додам ще сюди коментар чудового дослідника синагог Східної Європи, шанованого професора Сергія Кравцова:

“Корони царства і священства мають дещо інший символічний зміст. Корона Царства стосується нащадків Царя Давида (серед яких сподіваний Месія), Корона Сваященства стосується нащадків Аарона, тобто когенів. Отже, Корона Тори і Корона Доброго Імені стосуються широкого кола людей, а не відносно вузьких, спадкових груп”. Тепер мені зрозуміло, чому корона увінчує надгробок звичайного водоноші.

У даному дописі хотілося б звернути увагу на надгробок Самуеля Давида Коренблюта. Чоловік помер у вересні 1931 року. На перший погляд може здатися, що похований був поважним знавцем Тори та священних текстів, вченим у Святому Писанні і саме тому, на його надгробку зображена корона.

Однак, насправді, пан Коренблют був звичайним водоносом (водоношею). Про це знаходимо згадки у метричних записах, а також у списках виборців. Завдяки цим письмовим джерелам дізнаємося, що Самуель Давид мешкав у Збаражі, на Середмісті, у будинку під номером 125. Він був у ритуальному шлюбі з Сарою Несею з дому Вассаштрох. У червні 1909 року у подружжя народився син Віґдор, який помер у півторарічному віці.

Про те, що пан Коренблют був звичайної професії свідчить також і текст епітафії: насолоджувався працею своїх рук [долонь].

Отож, варто мати на увазі, що коли на надгробку зображена корона, то це не завжди може бути корона ученого у Святому Писанні, а простого чоловіка, який своїм життям здобув собі “Корону доброго імені”.

Тетяна Федорів