Моє покоління стало свідком старту швидких змін як першооснови життя. Спочатку без телевізора і навіть калькулятора, максимум – з логарифмічною лінійкою, ми в доволі швидкому темпі перейшли від друкарської машинки до персонального комп’ютера, за лічені роки змінили дискети на DVD-диски, перші флешки з мізерним об’ємом на терабайтні накопичувачі інформації.
З великої кількості різних громіздких засобів приймання, збереження та обробки інформації звели все до кишенькових розмірів і вмістили в сучасний смартфон. І навіть це чудо сучасних технологій продовжує змінюватися на наших очах, пропонуючи нам неймовірні перспективи і можливості.
Аби не поривати постійного зв’язку із інфопростором, ми закрили свої вуха навушниками і перестали слухати шум вітру та дощу, щебет птахів та лепет немовляти.
Тепер ти знаєш новини зі всіх куточків світу в режимі онлайн і… ЩО?
ЩО з того, що все це тепер у твоїй голові?
Ти переглядаєш у тік-тоці прикольні події, які трапляються з тваринами і людьми, але сам при цьому лежиш на дивані.
Ти не подорожуєш, бо всі принади світу вже відзняли з різних ракурсів без тебе, для тебе і подали у найкращому форматі – лежи, дивися, насолоджуйся, подорожуй віртуально, без надмірних зусиль і фінансових витрат.
***
Покоління, народжене в 50-х – на початку 60-х, прожило своє життя в інформаційній круговерті, яка спочатку захопила, а відтак з шаленою швидкістю почала затягувати нас у незвідані глибини інформаційного шуму, в якому все важче і важче розпізнати те, що насправді має значення і несе користь чи приносить справжню насолоду.
З віком приходить переоцінка цінностей і постійне споживання дармової інформації, як і невпинне її продукування відступають на задній план.
***
З віком також стає очевидним, що матеріальні блага втрачають свою значимість. Ми виростали в парадигмі, що успіх вимірюється кількістю і масштабністю речей, якими володіємо.
Наші мами тримали в домі «постійно діючі виставки кришталю», які були для них маркерами достатку сім’ї, а тепер, коли вони – ці вази і салатниці дісталися нам у спадок, ми не знаємо, куди їх подіти, бо викинути теж шкода.
Ми гонилися за іншими брендовими речами, але суть була така ж сама: заробляй більше, аби витрачати більше і мати більше.
***
Народи сина, посади дерево, збудуй будинок.., наповни його меблями, телевізорами, побутовою технікою…
Що з усього цього реально вартувало наших зусиль і років життя, покладених на намагання досягнути всього цього?
Бути, як усі?
Бути не гіршим за інших?
Це все, заради чого ми метушилися в своєму житті?..
***
Нарешті ми змушені зійти з дистанції цих нескінченних перегонів по вертикальній трубі. І тепер маємо час, щоб задуматися, оцінити та переоцінити свої здобутки, якими ми так пишалися ще вчора.
***
Найновіші гаджети, круті автомобілі, дороговартісні курорти заради сторіс у інстаграмі – все це сприймається як золоті ключі до вашого щастя.
Якщо у вас все це було і є – ви тепер щасливі?
Задоволені своїм життям?
Ваша душа спокійна і перебуває в стані блаженства від прожитого життя?
***
Як на мене, не було і немає потреби брати участь у цих перегонах, нав’язаних нам соціумом, зацикленим на споживанні речей на інформації.
Нам би зупинитися, перевести дух і почати жити в більш спокійному ритмі.
Ту, хоча б у старості)).
***
СПОВІЛЬНИТИСЯ.
ВІДКРИТИ ДЛЯ СЕБЕ НОВІ ГОРИЗОНТИ І МОЖЛИВОСТІ.
Аде для цього доведеться глянути на світ під іншим кутом зору і переосмислити свої цінності.
***
Крок перший: РАДИКАЛЬНЕ СПРОЩЕННЯ ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ.
Позбутися більшості з того, що було «нажите непосильною працею» за попередні роки. Позбуваючись лишнього, ми розвантажуємося емоційно.
Залишаючи тільки необхідне, ми отримуємо почуття свободи і легкості.
Досить грати роль Атлантів і Каріатид, тримаючи на своїх плечах та головах сімейний/родинний добробут і статки!
Життя не полягає в тому, аби обов’язково володіти останньою моделлю смартфона чи брендового одягу.
Істинне щастя ховається в пережитих моментах, кажуть мудрі люди.
***
І в цьому місці у мене для вас є цікаве запитання, на яке я сам поки що не маю відповіді.
Якщо б вам запропонували обрати один (тільки один!) пережитий епізод/момент вашого нинішнього життя, який залишиться з вами довічно, то що б це було?
Один епізод з вашого життя у вашій пам’яті до кінця віків – все інше буде стерто.
Що ви оберете?
Народження первістка чи купівлю першого власного авто?
Отримання чергового диплому чи призначення на посаду, про яку ви мріяли роками?
ЩО?
***
Буду вдячний, якщо ви поділитися квінтесенцією вашого життя. Так би мовити, сухий залишок у одній краплі))
Коментарі
