З 16 серпня в Україні діє закон про легалізацію медичного канабісу, ухвалений Верховною Радою наприкінці минулого року. У травні Кабінет Міністрів вніс канабіс до списку рослин, обіг яких допускається для використання у навчальних цілях, в науково-технічній діяльності, а також у виробництві лікарських засобів. Але разом з тим, ухвалений парламентом закон відкриває можливість для ринку технічного канабісу, який використовують у текстильній промисловості, будівництві автодоріг, виробництві продуктів харчування та у будівельній галузі.
Чому Україна пасла задніх
Вирощування технічного канабісу було популярним на теренах України за радянських часів, коли цією культурою засівали сотні тисяч гектарів. Проте після здобуття Незалежності та ухвалення десятків регуляторних актів вирощувати коноплі для промислового вжитку стало практично неможливо. Цей ринок одночасно контролювали Державна лікарська служба, Міністерство охорони здоров’я та Міністерство внутрішніх справ – кожен з цих органів мав видати дозвіл чи ліцензію, а Уряд встановлював жорсткі квоти на вирощування цієї культури. Тому поки в світі коноплю використовували у різних галузях економіки, українські аграрії, засіваючи технічним канабісом від 2 до 4 гектарів, фактично не були представлені на ринку, зазначають у Центрі громадського моніторингу та контролю.
Перегляньте також:
- Яйця, хліб та овочі: чому українці платять за продукти все більше
- Мешканець Тернопільщини віз через кордон солодощі з канабісом на 700 000 гривень
Технічні і наркотичні коноплі: яка різниця
Як розповідає виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Дорогань, медичний та технічний канабіс – це одна і та ж рослина, яка використовується за різними призначеннями, залежно від вмісту психотропної речовини – тетрагідроканабінолу. «Законодавство різних країн встановлює різну межу вмісту цієї речовини. В Україні технічними вважалися коноплі, де вміст тетрагідроканабінолу не перевищував 0,08%. І це дуже низький відсоток: багато конопель, які в усьому світі вважаються промисловими або технічними, у нас були внесені до розряду наркотичних і підпадали під дуже жорсткі механізми контролю», – зазначив фахівець. Приміром, у країнах Євросоюзу дозволяється рівень ТГК у промислових коноплях на рівні 0,2%, у США, Канаді та Китаї – 0,3%. У нас же гранично допустимий вміст тетрагідроканабінолу у висушених коноплях для промислових цілей буде не більше 0,3%.
Який у нас потенціал?
Завдяки своїм властивостям технічний канабіс може використовуватись у багатьох секторах економіки. До прикладу, він є одним з найпопулярніших матеріалів для канатів та тросів. Разом з тим, у світі набувають популярності екологічні будівельні матеріали, і тут вироби з конопель можуть використовуватись як утеплювачі. Керівниця сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання BRDO Ірина Грузінська також зазначає, що гранульований пил з коноплі можуть додавати до асфальту для довговічності покриття, а папір, виготовлений з конопель, міцніший і дешевший у виробництві, ніж папір з дерева. «З гектара конопель можна виробити стільки ж паперу, як з чотирьох гектарів лісу. При цьому конопля росте набагато швидше, ніж дерево: 120 днів замість 20 років», – каже вона.
З 16 серпня в Україні суттєво спрощено контроль за вирощуванням технічних конопель. Як зазначав в.о. міністра аграрної політики України Тарас Висоцький, анонсуючи створення електронного реєстру виробників технічного канабісу, вже невдовзі не потрібно буде отримувати ліцензії, квоти чи дозволи на вирощування, а відбір проб конопель у період цвітіння на вміст психотропних речовин стане більш регламентованим та чітким. Це, в свою чергу, дасть поштовх для реалізації величезного потенціалу вирощування технічних конопель в Україні.
