Кохання на полі бою: історія подружжя артилеристів з Тернополя

Історія Юлії та Олександра розпочалась в одному з артилерійських підрозділів 14 окрема механізована бригада імені князя Романа Великого. Вона — цілеспрямована та готова до нових викликів, він — досвідчений воїн із бойовим досвідом. Разом — до перемоги!

Про подружжя розповідає Тернопільський обласний ТЦК СП.

Олександр служив ще з 2015-го. Першого дня знайомства він дивився на Юлію з цікавістю та деяким сумнівом, коли та прийшла на службу медиком. Але за зовнішньою крихкістю приховувалася неабияка рішучість і амбіції.

Юлія в 2018 році вирішила, що її місце серед військових, і добровільно приєдналася до армії. Розпочавши службу як медик, уже за рік вона навчалася на офіцерських курсах і блискуче виконувала свої обов’язки за артилерійським фахом. Її впевненість вразила навіть досвідченого Олександра.

— Я спершу тримав її на дистанції. Але вона вперто і принципово вирішила, що ми будемо разом, — згадує Олександр, посміхаючись.

Відтоді Юлія та Олександр подружня пара. Після початку повномасштабного вторгнення їхній шлях війни проходив від Києва до Донбасу, від Миколаєва до Харкова. Кожен спільний епізод ставав випробуванням на міцність та новою сторінкою їхньої подружньої історії.

Будучи на Миколаївщині, їхній підрозділ потрапив під сильний обстріл. Це був один із виїздів Юлії як тимчасово виконуючої обов’язки командира артилерійського підрозділу. Від шквального вогню ворожої артилерії вони втратили кількох побратимів…

Саме тоді Юлія проявила свою рішучість. Вона отримала координати цілі.

— Знищення ворожої радіолокаційної станції  було неабияким успіхом для мене і для моїх побратимів! Та ще й з першого пострілу гармати! Після цього ми набралися ще більше впевненості й били точно й без вагань по інших цілях, —каже вона.

Юлія тоді була нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Олександр надзвичайно пишається дружиною, її успіхами у службі, досягненнями А Юлія дуже вдячна чоловікові за підтримку і мудрі поради.