Хореограф на фронті: як “Танцор” поєднує ритм танцю з бойовими діями

Микола, відомий на фронті як «Танцор», до війни навчав дітей мистецтву танцю, а тепер захищає Україну в лавах Збройних Сил. Його історія – це приклад незламності та відданості, що надихає. Про шлях бійця з позивним «Танцор» розповідає СтратКом ЗСУ. 

До повномасштабного вторгнення Росії Микола дев’ять років викладав хореографію в Дубні. Народні, бальні, класичні танці – він навчав дітей ритму, постави та впевненості. Але 24 лютого 2022 року життя кардинально змінилося. Без вагань він записався добровольцем до ЗСУ і нині служить у 2-му батальйоні 104-ї бригади територіальної оборони «Горинь».

На фронті Микола лаконічний: «Моя задача – виявити та знищити. Все інше – шум». Він жартує, що його хореографічний досвід допомагає навіть у бою: «Звик працювати ногами, тож стріляю точніше, спираючись на п’ятку». Для нього війна – це своєрідна хореографія, де кожен рух потребує точності й відчуття моменту.

Попри напружений ритм фронтового життя, Микола не втрачає оптимізму. Після перемоги він мріє про прості, але цінні речі: провести час із дітьми, поїхати з ними на море. А ще він здійснив давню мрію – вступив на історичний факультет, щоб здобути вищу освіту.

«Без розуміння минулого немає майбутнього», – переконаний боєць.

Про своїх побратимів Микола говорить із теплом і повагою: «Це вже не просто друзі. Це друга сім’я. Те, що нас об’єднує, залишиться назавжди». Ці слова відображають дух єдності, який допомагає бійцям 104-ї бригади вистояти в найскладніших умовах.