На шкарлупках яєць майстер може зобразити навіть копію полотна Рафаеля
Перегляньте також:
- Тернопільводоканал попереджає про відключення води
- Усі котельні Тернополя запрацювали на повну потужність
Великдень – гаряча пора у тернополянина Ростислава Крамара. Для нього оздоблення яєць – це більше, ніж традиція. На шкаралупі чоловік творить справжні шедеври. Спочатку він фарбує яйця у коричневий колір, зваривши їх разом із цибулинням. А потім спеціальним інструментом вишкрябує на них вишукані візерунки. Для оздоблення використовує християнські мотиви, трипільську символіку, народні орнаменти. Деякі його роботи вражають масштабом – коли, наприклад, на невеликому яйці вміщається копія картини епохи Ренесансу.
Коли є спокій у душі
Ростислав Крамар закінчив Українську академію друкарства у Львові, факультет книжкової графіки. За час навчання брав участь у молодіжних виставках малярства і графіки. Сьогодні працює художнім редактором у тернопільському видавництві, оформлює книжки і створює ілюстрації до видань.
Дряпанки називає своїм хобі: робить їх не задля кількості, кожна має свій неповторний орнамент і кольори. Шкаралупа яйця – незвичайний матеріал, каже чоловік. Повторити однаковий візерунок, навіть якщо було б таке бажання, не вдасться.
На відміну від писанок, дряпанками в Україні займається не так багато майстрів. Робота ця – дуже кропітка й вимагає зосередженості й терпіння. Захоплення давньою технікою у Ростислава ще в студентські роки. Тепер присвячує цьому вільний час. Свою роботу порівнює з ювелірною. Братися за неї, розповідає, слід лише тоді, коли є спокій у душі.
– Не так очі, як пальці втомлюються, – каже майстер. – Під час роботи над дряпинкою її непросто втримати, особливо перепелині яйця. Спершу багато тріскало просто в руках. Бувало, завершу дряпанку, а за мить лишилися одні шматочки. Що робив? Брав інше й продовжував роботу.
Берегиня – для жінок, коники – для дітей
Сьогодні у колекції тернополянина – близько трьохсот авторських дряпанок з неповторними візерунками. Автентичними орнаментами майстер прикрашає лебедині й навіть страусині яйця. Така екзотика вимагає й більше зусиль: шкаралупка у них тверда, тому працювати важче. Робота над курячим чи качиним яйцем займає декілька вечорів, а от страусине доводиться видряпувати від двох тижнів і до місяця.
На дряпанках Ростислава Крамара – дивовижні квіти та рослини, чудернацькі тварини й символи-обереги. Також прикрашає рукотвори самобутніми узорами з вишивки й трипільського посуду, знайденого під час розкопок.
– Ось старий трипільський символ – берегиня, – показує майстер. – Це жіночий знак. А дряпанки з кониками добре дарувати дітям. Вважається також, що це символічне побажання здоров’я і добробуту.
Ікона на шкаралупці
Є у колекції тернополянина і дивовижні дряпанки-полотна. На шкаралупці, з допомогою звичайного ножика, майстер видряпує копії картин художників епохи Відродження, ікони. Витончена робота вражає тонким переплетенням світлих і темних ліній і схожістю з оригіналом.
Дряпанки Ростислава Крамара є у приватних колекціях в багатьох країнах світу. Завдяки інтернету про них дізнається більше шанувальників української автентики. Їх охоче замовляють у подарунок співвітчизники, які живуть за кордоном, і навіть іноземці. Для них це не лише краса, а й екзотика.
Авторську техніку Ростислава вже почали наслідувати. Останнім часом, розповідає, зустрічає в інтернеті дряпанки, які нагадують його власні.
Великодні яйця з… Китаю
На Великдень тернополянин робить дряпанки із символічними пасхальними символами. За словами майстра, для нього обуло несподіванкою, що такі вироби зберігаються роками без жодної подряпини.
– З іншими орнаментами пробував – з часом з’являються тріщинки, – каже він. – А ці ніби щойно зроблені.
Напередодні Великодня українські ринки заполонили вироби з Китаю. Традиційні для нашої країни пасхальні обереги, каже Ростислав Крамар, штампують там великими партіями і нам же продають.
Такі вироби хоч і милують око, але не мають основного. Енергетика, неповторність і душевність – те, за що завжди цінували рукотвори. А їх підробити неможливо.
Антоніна БРИК.
